Об'єкт дослідження: процес становлення і реалізації радянської політики щодо юдаїзму в Україні в 1920-ті роки. Мета дослідження: комплексний історичний аналіз політики радянської влади щодо юдаїзму в контексті суспільно-політичних реалій 1920-х років. Методи: проблемно-хронологічний, історично-порівняльний, логічний, статистично-аналітичний. Наукова новизна: комплексно досліджено процес реалізації владної політики щодо юдаїзму в Радянській Україні в 1920-х роках (аналіз публікацій радянських, закордонних та вітчизняних авторів свідчить, що ця проблематика вивчалася ними лише фрагментарно або в контексті загального розгляду становища євреїв у СРСР і не була предметом спеціальних студій); встановлено, що закони, які регулювали відносини державно-політичних органів і юдаїзму в Україні, були більшовицькими, антирелігійними, не мали спеціального антиюдейського спрямування (водночас, створення у структурі відповідних органів єврейських секцій, одним із головних завдань яких стала боротьба проти юдаїзму, надало їй особливої динаміки та специфіки); проаналізовано основні напрямки економічного тиску держави на юдейські общини: секуляризація майна, вилучення культових речей, приміщень синагог, молитовень, міквот, хедерів, єшив, Талмуд-Тор тощо (показано, що це стало одним із важливих чинників руйнування єврейської ідентичності); доведено антиюдейську спрямованість заходів з обмеження вживання івриту, проаналізовано процес ліквідації духовної освіти та спроби організації розколу в середовищі віруючих євреїв; визначено форми й методи антиюдейської агітації та пропаганди, їхню динаміку та особливості застосування; встановлено, що зміст антиюдейських агітаційно-пропагандистських матеріалів і заходів був спрямований на знищення авторитету єврейського духовенства та релігійних інституцій, викорінення юдейських традицій і обрядів, поширення атеїстичних поглядів серед євреїв України. Практичне значення одержаних результатів: зібраний матеріал, окремі сюжети й висновки можуть бути використані для подальшого вивчення питань історії юдаїзму та становища єврейських громад у 1920-х роках в УСРР; для підготовки лекцій та спецкурсів з новітньої історії України, історії національних меншин і релігієзнавства; при формуванні напрямків політики в національній і духовній сферах для гармонізації державно-релігійних і міжконфесійних відносин та сприяння поширення толерантності. Основні положення дослідження можуть бути предметом обговорення з метою поширення віротерпимості та реалізації визнаної у багатьох країнах свободи совісті. Сфера використання: наукові та вищі навчальні заклади, державні та громадські установи й організацій, засоби масової інформації.
