Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності діагностики хронічних негнійних середніх отитів у хворих на сезонний та цілорічний алергічні риніти шляхом вдосконалення комплексного обстеження. Обстежено 188 людей (376 вух) у період загострення та ремісії: з алергічним сезонним ринітом 56, з алергічним цілорічним ринітом 82, контрольна група здорових 50 осіб. Застосовано опитування хворих та контрольної групи за допомогою тестів SNOT-22 (Sinus-Nasal-Outcome Test-22), при отомікроскопії встановлення ступеней ателектазу обох частин барабанної перетинки за М. Tos (1980), J. Sade (1979), Ch. Bluestone (2005). Удосконалено імпедансну тимпанометрію тестами ковтання, Тойнбі, Вальсальва для визначення еквіпресорно-вентиляційної функції слухової труби. Оптичний огляд глоткового вічка слухової труби в динаміці з відеозаписом за D. Poe і співавт. (2011) доповнено тестами Тойнбі і Вальсальва (оптична вушна сальпінгоскопія в динаміці). Встановлено тубарну дисфункцію в період загострення при сезонному АР, що після лікування у більшості випадків 70,54% відновлювалась. У хворих на цілорічний АР повне відновлення ЕВФ СТ наставало значно рідше, тільки у 20,73%. Причинами ТД були алергічний ендосальпінгіт, затоплення глоткового вічка слизовими виділеннями, зниження функції нижнього клапану СТ. У хворих на сезонний алергічний риніт під час загострення виявлено розвиток туботимпаніту (ателектатичного отиту 1-2 ст.) із різним ступенем ателектазу натягненої та звислої частини барабанної перетинки у 67,85% хворих, а у 5,36% встановлено хронічний фіброзно-адгезивний середній отит (тотальний ателектатичний середній отит 2-3 ст.). У хворих на цілорічний алергічний риніт під час загострення виявлено хронічний туботимпаніт (ателектатичний середній отит 1-2 ст.) у 67,07% хворих, та у 25,61% хворих фіброзно-адгезивний середній отит (тотальний ателектатичний середній отит 2-3 ст.), що в перерахунку на кількість вух становило 18,29% (30 вух). Причинами розвитку негнійного середнього отиту встановлено: довготривалий АР з дитинства з порушенням МЦТ, функції слухової труби, малим об’ємом пневматизації середнього вуха. Комп’ютерна томографія із визначенням об’єму пневматичних структур середнього вуха дає змогу прогностично оцінити перебіг негнійного середнього отиту, а також дати оцінку тривалості процесу у вусі. Отологічні зміни розвиваються часто малосимптомно та не виразно. Для профілактики розвитку негнійних середніх отитів (ателектатичний, фіброзно-адгезивний) у хворих на алергічні риніти необхідна своєчасна діагностика алергічного процесу та функціонального стану слухової труби із раннім лікуванням алергічного риніту та тубарної дисфункції. Для діагностики функціонального стану слухової труби доцільно проводити комплексне обстеження – отомікроскопія із визначенням стану натягненої та ненатягненої частини барабанної перетинки, імпедансна тимпанометрія в динаміці, тональна аудіометрія, оптичний огляд носоглотки з одночасною вушною оптичною відеосальпінгоскопією в динаміці із визначенням функціонального стану глоткового клапана слухової труби.
