Тимофєєв О. В. Філософсько-теологічні погляди Бернарда Клервоського в контексті європейської історії філософії

Об'єкт - історико-філософський контекст формування та розвитку вчення Бернарда Клервоського. Мета - реконструкція продуктивних концептів вчення Бернарда Клервоського в змістовному оновленні європейського філософського простору. Методи - проблемний, компаративістський, логічний, системний, герменевтичний, феноменологічний аналіз. У результаті дослідження визначено, що теоретичними джерелами формування вчення Бернарда Клервоського поряд із Св. Писанням виступають твори ранньохристиянських авторів періоду виникнення чернецтва, східної та латинської патристики. Концептуальною основою містичної антропології св. Бернарда є інтроспективне осмислення власного положення людини провідне до смирення, любові до ближнього, любові до Бога. Закладаючи фундамент західної середньовічної містики, св. Бернард розробляє систему морально-етичного вдосконалення, - "науку способу життя", де, піднімаючись сходами смиренності, душа очищується милосердям і любов'ю у прагненні до єднання з Богом в релігійному екстазі. Досвід єднання з Богом, як ірраціональний шлях до набуття Істини, дається св. Бернардом в образах "духовного шлюбу", підкреслюючи суб'єктивно-особистісний, інтимний характер духовного сходження. Ремінісценції містичної доктрини св. Бернарда у вченнях представників "жіночої" та німецької спекулятивної містики, радикальних релігійних рухах пізнього Середньовіччя й Реформації дозволяють зробити висновок про еволюційне значення вчення Бернарда Клервоського, представленого у вигляді новаторської презентації філософської містики та релігійної антропології конфесійного характеру в якості зв'язуючого конструкту середньовічної патристики та схоластики. Сфера - навчальний процес.