Козачок О. Б. Відносини Галицького князівства з Візантією у контексті міжнародних зв’язків середини – другої половини ХІІ століття

Об'єкт: міжнародне становище як тло і сукупність чинників для формування стосунків галицьких князів і представників правлячих у Візантії династій Комнінів та перших Ангелів. Мета: окреслити межі візантійсько-галицької взаємодії середини – другої половини ХІІ ст. та розглянути їх у комплексі тогочасних міжнародних відносин. Методи: індукція, дедукція, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, хронологічний, проблемний, джерелознавчий, порівняльно-історичний, просопографічний. Результати: уперше розглянуто окремо роль Галицького князівства у зовнішньополітичних відносинах Візантії, поставлено питання про умови формування провізантійської коаліції на межі 40–50-х років ХІІ ст. та належності до неї Галицького князівства, висунуто нову гіпотезу щодо мотивів та перебігу галицько-візантійських відносин, на основі ретельно аналізу візантійських наративів переглянуто конкретне наповнення титулів та характеристик, якими ромеї наділяли галицьких князів, застосовано найновіші дослідження з русько-візантійських та міжнародних відносин, залучено угорські, арабські, болгарські джерела, які до того не використовувалися у комплексі для дослідження нез’ясованих і спірних моментів міжнародних відносин, удосконалено систему підходів, яка склалася в історіографії дослідження візантійсько-руських зв’язків у ХІІ ст., сукупність поглядів на уявлення ромеїв про Галицьке князівство та його роль у Візантійській Співдружності Націй, бачення політики галицьких князів щодо Нижнього Подунав’я. Сфера використання: у рамках навчальних курсів історії України, історії Візантії, Болгарії, Румунії, Угорщини та міжнародних відносин у східноєвропейському регіоні, синтетичних оглядах проблематики, монографічних дослідженнях відповідних аспектів історії України, Візантії та інших причетних до тогочасних подій країн Центрально-Східної Європи, багатьох народів півдня України відповідного часу.