Об’єкт дослідження: процес забезпечення фінансової стійкості банку; мета роботи: розвиток теоретичних і методичних положень та розроблення науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення фінансової стійкості банку засобами фінансового інжинірингу; методи дослідження і апаратура: теоретичне узагальнення, аналіз та синтез, апріорне ранжування, класифікація, таксономічний аналіз, шкалювання за правилом «трьох сигм», метод «повного зв’язку», метод «центра ваги», кореляційно-регресійний аналіз, аналіз характеристик інтервальних рядів, метод «одноканального зв’язку», метод Уорда, дискримінантний аналіз, метод аналізу ієрархій (МАІ), імітаційне моделювання (системно-динамічні моделі), графічний метод; теоретичні і практичні результати: методичне забезпечення, яке враховує специфіку певної стадії життєвого циклу банку й особливості його фінансової діяльності в процесі впровадження фінансових інновацій; основні концептуальні положення управління фінансовою стійкістю банку, які, на відміну від існуючих, передбачають використання засобів фінансового інжинірингу для забезпечення фінансової стійкості банку; методичні положення щодо виявлення джерел реалізації резервів забезпечення фінансової стійкості банку, які, на відміну від існуючих, базуються на визначенні впливу банківських операцій на фінансову стійкість банку; методичний підхід до визначення рівня фінансової стійкості банку, відмінність якого від існуючих полягає у: застосуванні узагальненого показника фінансової стійкості, обчисленого за її складовими; визначенні якісного рівня фінансової стійкості банку за побудованими інтервальними шкалами; віднесенні банку до однорідної групи банків за рівнем фінансової стійкості; визначення поняття «фінансовий інжиніринг», відмінність якого від існуючих полягає у: виділенні забезпечення фінансової стійкості банку як однієї з цілей створення нових фінансових продуктів і послуг; визначенні фінансового інжинірингу як інструменту, а фінансових інновацій – як засобів забезпечення фінансової стійкості банку; класифікація фінансових інновацій у банку через введення додаткових класифікаційних ознак: «за стадією життєвого циклу банку» та «за рівнем фінансової стійкості банку»; інструментарій оцінювання ефективності впровадження фінансових інновацій, відмінність якого від існуючого полягає у поєднанні методів аналізу грошових потоків та показників ефективності інноваційних проектів, що створює умови для оцінювання майбутнього ефекту від впровадження фінансових інновацій у діяльність банку та сприяє підвищенню якості управлінських рішень при виборі конкретних видів фінансових інновацій; ступінь упровадження: розробки впроваджені в практичну діяльність ПАТ «Східно-український банк «Грант», ПАТ КБ «Правекс-банк», ПАТ «Укрсоцбанк»; сфера використання: управління фінансовою стійкістю банку.
