Верлата А. С. Поетика драматургії Василя Пачовського: своєрідність модерністського художнього мислення

У дисертації розкрито специфічні риси модерністського драматичного мислення Василя Пачовського на основі дослідження поетики його драматичних творів "Сон української ночі", "Сонце Руїни", "Сфінкс Європи", "Роман Великий" та "Гетьман Мазепа". Проаналізовано особливості моделювання центральних персонажів, особливості психотипу протагоністів кожного твору, способи реалізації в характері конкретного героя основного мотиву протиріччя між розумом та дією, що є ключовим у більшості п'єс автора. Також розглянуто образ Марка Проклятого як наскрізний символ у творчості письменника. Простежено процес поступової реалізації модерністських елементів у характеротворенні персонажів, уведення в структуру п'єс внутрішнього конфлікту поряд із світоглядними зіткненнями дійових осіб. Досліджено функціонування хронотопу творів крізь призму художнього мислення автора. Зосереджено увагу на поєднанні реальних та ірреальних, оніричних, візійних часопросторових площин у художньому світі п'єс. Простежено взаємозв'язок драматичних жанрових моделей і драматургічного символізму як типу авторської ідейно-естетичної свідомості; проаналізовано структурні та змістові особливості драматичних творів. Обґрунтовано наукову доцільність характеристики вказаних п'єс Василя Пачовського як драматичних поем. З'ясовано значення авторської дефініції для комплексного жанрового аналізу драматичних творів.