Котелюх М. Ю. Роль матриксних металопротеїназ і тенасцину С у хворих на гострий інфаркт міокарда та цукровий діабет 2-го типу.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування хворих на гострий інфаркт міокарда із супутнім цукровим діабетом 2-го типу на підставі оцінювання маркерів екстрацелюлярного матриксу - матриксної металопротеїнази - 13, тканинного інгібітору металопротеїнази - 4, тенасцину С та можливості їх використання з метою прогнозування розвитку несприятливих ускладнень гострого періоду інфаркту міокарда. Проведене дослідження демонструє значне підвищення матриксної металопротеїнази - 13, тканинного інгібітора металопротеїнази - 4, тенасцину С на 1 - 2 добу у хворих на гострий інфаркт міокарда із супутнім цукровим діабетом 2-го типу, що свідчить про дисбаланс у системі показників міжклітинного матриксу. З'ясовано, що перкутанне коронарне втручання з імплантацією стента у хворих на цукровий діабет 2-го типу сприяло значному зниженню рівнів показників міжклітинного матриксу на 10 - 14-й день гострого інфаркту міокарда, ніж у хворих, яким проводилася тромболітична терапія, що свідчить про прискорення відновлення міокарда після реваскуляризації. Розроблено моделі прогнозування систолічної дисфункції лівого шлуночка, розвитку лівошлуночкової недостатності, госпітальної летальності протягом гострого періоду інфаркту міокарда на основі стратифікації хворих на групи високого та низького ризику.