Нижнікова С. В. Єпархіальні жіночі училища в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)

Об’єкт дослідження: єпархіальні жіночі училища України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Мета дослі-дження: характеристика єпархіальних жіночих училищ України як виду духовних навчальних закладів, виявлення специфіки навчально-виховного процесу, особливостей учнівського та педагогічного колективу єпархіальних училищ. Методи: історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, просопографічний, методи математичної обробки статистичних даних. Наукова новизна: доводиться, що єпархіальні училища мали характерні видові ознаки в усіх складових навчально-виховного процесу та організації; виявлено етапи розвитку навчального процесу, які різнилися завданнями та навчальними програмами; проаналізовано основні напрями виховання, які сформувалися в єпархіальних училищах протя-гом другої половини ХІХ – початку ХХ ст.; виявлено оригінальні та запозичені виховні практики; простежено чисельність єпархіалок, розглянуто процес змін співвідношення відсотку «духовних» і «світських» учениць у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.; досліджено соціальні групи, з яких походили вихованки; проаналізовано основні характеристики викладачів єпархіальних училищ України другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: рівень освіти, тривалість роботи тощо; визначено місце єпархіальних жіночих училищ у системі освіти України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Практичне значення: матеріали дослідження можуть бути використані в узагальнюючих працях з історії України, історії української культури та історії жіночої освіти на українських землях, у навчальних посібниках, під час розроблення навчально-методичних комплексів з історії освіти для вищих навчальних закладів. Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти.