Синиця Ю. П. Оцінка структурно-функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на первинну подагру в поєднанні з артеріальною гіпертензією та його корекція

У дисертаційній роботі проведено оцінку структурно-функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на первинну подагру в поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ). Із отриманих в результаті дослідження даних виявлено, що розвиток АГ у хворих на первинну подагру характеризується достовірно більшою гіпертрофією серця. Для хворих із поєднанням захворювань: подагра та АГ найчастішим типом ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) є концентрична гіпертрофія ЛШ (48,8% випадків). Для хворих на первинну подагру в поєднанні з АГ характерне часте (82,5%) порушення діастолічної функції ЛШ (з перевагою ІІ типу в 42,5% випадків), яке детерміноване з індексом маси міокарда ЛШ (бета = +0,45, р < 0,01) та тривалістю подагри (бета = +0,31, р < 0,001). Для хворих на подагру та АГ характерне частіше виявлення дисфункції ендотелію порівняно з хворими з АГ або подагрою (67,5% проти 47,5% та 35,0% відповідно), з високою активністю перекисного окиснення ліпідів та зниженою активністю антиоксидантної системи. Найбільш виразні зміни виявлено за показниками часу відновлення діаметра плечової артерії та приросту діаметра плечової артерії. Предикторами ендотеліальної дисфункції є підвищена концентрація сечової кислоти (бета = -0,31, р = 0,01) та зниження активності супероксиддисмутази (бета = +0,72, р < 0,01). Поєднання подагри та АГ супроводжується достовірним збільшенням товщини комплексу інтима-медіа сонних артерій на 20,0% порівняно з хворими на АГ або подагру (р < 0,05), але без суттєвого порушення гемодинаміки в брахіоцефальних судинах. Загальний периферійний опір ниркових артерій достовірно не відрізнявся за своїми середніми рівнями як між групами, так і порівняно з нормативними значеннями (р > 0,05). Курсове призначення кверцетину до антигіпертензивної та гіпоурикемічної терапії через 6 місяців терапії сприяє більш швидкому досягненню цільового рівня сечової кислоти (77,8%), нормалізації функції ендотелію, регресії гіпертрофії ЛШ, відновленню діастолічної функції ЛШ, зниженню загального периферійного опору ниркових артерій, нормалізації артеріального тиску та поліпшенню клінічного перебігу подагри.