Аксьонова А. В. Прогнозування розвитку прееклампсії на основі вивчення маркерів атерогенної дисфункції

Дисертація присвячена теоретичному узагальненню та перспективному вирішенню актуального наукового завдання сучасного акушерства - підвищенню ефективності діагностики та можливостей прогнозування розвитку прееклампсії шляхом вивчення змін продукції атерогенних та антиангіогенних судинних маркерів у сироватці крові та допплерометричних показників кровоплину в маткових артеріях вагітних. У ході дослідження продемонстровано, що у жінок з прееклампсією вже з II триместру вагітності відбуваються виражені зрушення в метаболізмі ліпідів у вигляді дисліпідемії з підвищенням атерогенного потенціалу сироватки крові за рахунок гіпертригліцеридемії та зменшенням ліпопотеїнів високої щільності. Ризик розвитку прееклампсії зростає при підвищенні рівнів тригліцеридів в сироватці крові >1,73 ммоль/л при прееклампсії легкого ступеня та >1,86 ммоль/л при її середньому та тяжкому ступенях. Для жінок з ПЕ характерна наявність поліморфізму генів ліпідного обміну 34CG + 34GG гену PPAR-? та ins/del + del/del гену ApoB. Встановлено, що визначення пульсаційного індексу при допплерометрії маткових артерій в комбінації із підвищеними рівнями атерогенних тригліцеридів та судинного ендогліну достовірно прогнозує розвиток тяжких форм патології. Відзначено, що ступінь тяжкості прееклампсії корелює з виразністю атерозу спіральних артерій (коефіцієнт асоціації каппа 0,630) та інших структурних складових плаценти, що можна вважати одним із критеріїв її розвитку. Удосконалено клініко-діагностичний алгоритм ведення пацієнток, у яких передбачається розвиток прееклампсії. Розроблено прогностичну модель ризику розвитку прееклампсії шляхом математичного методу бінарної логістичної регресії, прогностична точність якої складає 88 %.