Метою дослідження було з'ясування патогенезу впливу тривалої дії епіхлоргідрину на шлунок щурів шляхом поглибленого вивчення його морфофункціонального стану та визначення ефективності застосування екстракту ехінацеї пурпурової і тіотриазоліну щодо корекції його порушень. За результатами дослідження встановлено, що тривала дія епіхлоргідрину спричиняє порушення морфофункціонального стану шлунка. Відбуваються зміни процесів клітинного поділу, диференціювання та функціонування структур стінки та слизова оболонка пілоричного відділу шлунка, які полягають у зменшенні товщини стінки, зменшенні мітотичної активності клітин слизової оболонки та інтенсивності синтезу і секреції муцинів, зміні клітинного складу слизової оболонки, а також організації хроматину поверхневих епітеліоцитів шлункових ямок і мукоцитів пілоричних залоз, розвитку гіпотрофії слизової оболонки, зниженні протеолітичної активності шлункового соку. В основі механізму ушкоджуючої дії епіхлоргідрину лежить його вплив на організацію хроматину і мітотичну активність клітин. Зменшення кількості еухроматину спричиняє пригнічення синтезу муцинів. Зміна організації хроматину обумовлює порушення процесів диференціювання клітин слизової оболонки, внаслідок чого зменшується кількість ендокриноцитів, які секретують серотонін і гастрин, що, в свою чергу, спричиняє зменшення продукції муцинів, зниження протеолітичної активності шлункового соку, пригнічення мітотичної активності клітин слизової оболонки. Застосування екстракту ехінацеї пурпурової зменшує ступінь і тривалість збереження порушень морфофункціонального стану пілоричного відділу шлунка щурів, що виникають під впливом епіхлоргідрину. Відбувається зменшення виразності гіпотрофії слизової оболонки пілоричного відділу, поліпшується стан клітинного складу слизової оболонки та організація хроматину поверхневих епітеліоцитів, зростає протеолітична активність шлункового соку. Використання тіотриазоліну на тлі введення епіхлоргідрину послаблює ефекти цього ксенобіотика. Відбувається зменшення виразності гіпотрофії слизової оболонки. Поліпшується структурна організація поверхневих епітеліоцитів шлункових ямок і мукоцитів пілоричних залоз та процеси клітинного диференціювання, зростає мітотична активність, значно покращується стан процесів синтезу та секреції муцинів. Позитивний ефект тіотриазоліну щодо попередження ураження шлунка та зменшення ступеня його патологічних змін, які спричиняє епіхлоргідрину, є більш виразним, ніж ефект від застосування екстракту ехінацеї пурпурової.
