Заремба Є. М. Міжправославний конфлікт в Україні: витоки, перебіг, перспективи подолання

Дисертація присвячена філософсько-релігієзнавчому аналізу міжправославного конфлікту в Україні як комплексного явища, що сформувалося і постало як наслідок суспільно-політичних протиріч у житті новітньої України та результат дії чинників релігійної геополітики, що лягли в основу конструювання та ескалації цього конфлікту, а також пошуку шляхів відновлення єдності православних в Україні та утворення тут єдиної Помісної Православної Церкви як ключового питання у розвитку релігійно-церковного середовища країни та повноцінної реалізації ним своїх соціальних та світоглядних функцій. Розкрито сутність геополітичних стратегій Руської Православної Церкви щодо православних в Україні як основну перепону на шляху до розв'язання внутрішньо православних протиріч у країні, об'єднання православних в Україні й утворення єдиної Помісної Православної Церкви. Висвітлено та оцінено основні етапи унезалежнення православних в Україні у церковному середовищі й українському суспільстві. У результаті дослідження виявлено, що різні історіософські, богословсько-канонічні та міфонаративні концепції стосовно статусу і перспектив давньої Київської митрополії пов'язані з боротьбою Константинопольського і Московського патріархатів за вплив у світовому православ'ї. Українські богослови пов'язують перспективи православ'я в Україні з актуалізацією уявлень київське православ'я як особливий цивілізаційний феномен, що відрізняється від російського православ'я. Все більше теологів вважають, що потрібно релятивізувати церковні структур, абсолютизуючи значення окремої громади або єпископії. В межах цієї теології Церква є мережею релігійних громад, поєднаних самою комунікацією між громадами (єпархіями), а не церковними структурами.