Бурка Н. А. Синтагматика приголосних фонем у давньо-, середньо- та новоанглійському періодах розвитку англійської мови (на матеріалі лексикографічних джерел).

У роботі, виконаній на ґрунті системного підходу, установлено закономірності синтагматики приголосних фонем на початку, у середині та в кінці слова впродовж історичного розвитку англійської мови, які зумовлені взаємодією лінгвальних та екстралінгвальних факторів. Розроблено класифікацію провідних лінгвістичних ознак сполук приголосних фонем, сформульовано розширене тлумачення поняття фонеми, виявлено інвентар, дистрибутивні ознаки та закономірності сполучуваності приголосних фонем у трьох періодах розвитку англійської мови.Кількісні та якісні показники досліджуваних сполук демонструють збільшення їхньої варіативності в середньоанглійський період та зменшення в новоанглійський, значне переважання двофонемних сполук протягом усього історичного часу, спадно-висхідну динаміку розвитку три- й чотирифонемних сполук зі зменшенням їхньої кількості в середньоанглійський період та збільшенням – у новоанглійський. У дослідженні встановлено, що найбільшою варіативністю в сполучуваності приголосних фонем упродовж і сторії розвитку англійської мови характеризується середина слова.