Туз Є. В. Оптимізація діагностики та лікування хворих на пухлини стегнової кістки

Доведено, що найбільш інформативним методом визначення меж ураження пухлиною СК серед існуючих радіологічних методів дослідження є МДКТ з рентгеноконтрастуванням, оскільки забезпечує максимальну деталізацію ураження та більш об'єктивне уявлення про ступінь розповсюдження пухлинного процесу. Встановлено, що після ендопротезування суглобів, уражених злоякісними новоутвореннями, застосування цього методу дозволяє своєчасно визначити на томограмах рецидивування та метастазування пухлини за кількісними показниками ШОК, ОК та ЧТ. Показано, що включення до схем лікування Мебіфону до та після ендопротезування та кістково-замісної пластики суглобів є запобіжним засобом виникнення у кістках рецидивів та метастазів пухлинного процесу і сприяє прискоренню остеоінтеграції ендопротеза. За даними моніторингу біохімічних показників кісткового метаболізму у хворих на злоякісні пухлини СК (Ca+2, TRAP-5b, ендостатин) після ендопротезування і застосування Мебіфону спостерігається достовірна динаміка їх нормалізації порівняно із відповідними показниками у осіб контрольної групи. Доведено, що включення Мебіфону до схем лікування хворих на первинні злоякісні та метастатичні пухлини СК сприяє підвищенню загальної виживаності даної категорії пацієнтів.