Об'єкт дослідження: проліферативна діабетична ретинопатія (ПДРП). Мета: підвищити ефективність хірургічного лікування хворих на ПДРП шляхом обґрунтування раннього виконання інтравітреального втручання за допомогою дослідження патогенетичної ролі нейротрофічних факторів, функціонального стану сітківки та зорового нерва (ЗН) і розробки моделі прогнозу післяопераційної гостроти зору. Методи: офтальмологічні (візометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, тонометрія). Імунологічні (визначення вмісту у склоподібному тілі нейротрофічний фактор головного мозку (НФГМ) і нейротрофічний фактор пігментного епітелію (НФПЕ). Електрофізіологічні (електроретинограма (ЕРГ) скотопічна, фотопічна, ритмічна, осциляторні потенціали (ОП) і стандартна комбінована., Зорові викликані потенціали (ЗВП) на спалах 2 Гц і 12 Гц і на патерн 1° і 0°15). Статистичні і графічні. Показано, що у хворих на ПДРП зниження рівня НФГМ склоподібному тілі нижче 11,42 пк\мл супроводжується зниженням функціональної активності зорового аналізатора в 2,3 разів за даними ЗВП на патерн 1º і в 2,5 разів за даними ЗВП на патерн 0º 15'.Показано, що у хворих на ПДРП при зниженні рівня НФПЕ в склоподібному тілі нижче 3,12 пг\мл найбільше страждають біполярні клітини, амакринові клітини та клітини Мюлера. Підтвердженням цьому є збільшення в 2,6 разів латентності і зниження в 3,4 разів амплітуди хвилі «в» фотопічної ЕРГ, а також збільшення латентності як негативного, так і позитивного піків ОП в 5 разів із зниженням їх амплітуди в 7 разів. Частота часткової атрофії ЗН після інтравітреальних втручань у хворих на ПДРП становить 56,1% випадків через 2 місяці і не змінюється через рік після втручання. Частота часткової атрофії ЗН вище у хворих з тракційним відшаруванням макули-37,1% в порівняннні з хворими на гемофтальм-19,0%. Розроблено модель прогнозу, згідно з якою наявність наступних факторів: тривалість цукрового діабету (ЦД) понад 15 років, тривалість проліферативного процесу понад 2 роки, субкомпенсований ЦД, лабільність за фосфеном менше 35 Гц, вихідна висота тракційного відшарування в макулі вище 800 мкр перешкоджає досягненню гостроти зору вище 0,1 після інтравітреальних втручань у хворих на ПДРП. На основі оцінки функціонального стану сітківки і ЗН за даними ЗВП і комплексу ЕРГ в ранній та віддалений термін спостереження обґрунтовано необхідність раннього виконання інтравітреального втручання (з прилеглої до операції макулою), що дозволяє стабілізувати як проліферативні зміни в порожнині ока, так і нейродистрофічні процеси сітківки і ЗН у хворих на ПДРП протягом року спостереження. Впровадження в практику. Основні положення роботи впроваджені в клінічну практику ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» та клініки офтальмології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, м. Одеса.
