У дисертації вперше обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя початкової школи до формування соціальної компетентності молодших школярів (стимулювання мотивів та потреб майбутнього вчителя початкової школи у соціалізації молодших школярів за допомогою активних методів та форм навчання; набуття соціального інтелекту майбутнього вчителя початкової школи на основі оновлення змісту фахових дисциплін; активізація практичного досвіду студентів у формуванні соціальної компетентності учнів у процесі позааудиторної діяльності).
Уточнено компоненти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та особистісний), критерії (ціннісно-мотиваційний, знаннєво-інформаційний, операційно-діяльнісний та особистісно-соціалізаційний) та показники; охарактеризовано рівні готовності майбутнього вчителя початкової школи до формування соціальної компетентності молодших школярів: професійно-активний, продуктивно-дієвий, ситуативно-пошуковий, репродуктивно-частковий.
Уточнено сутність ключових понять дослідження, а саме: «компетентність», «соціальна компетентність», «соціалізація», «соціальний інтелект», «соціальна компетентність молодшого школяра», «підготовка майбутнього вчителя початкової школи до формування соціальної компетентності молодших школярів» та «готовність майбутнього вчителя початкової школи до формування соціальної компетентності молодших школярів».
Підготовку майбутнього вчителя початкової школи до формування соціальної компетентності молодших школярів визначаємо як процес формування у нього знань, умінь і навичок професійної діяльності, які у майбутньому дозволять успішно здійснювати соціалізацію молодших школярів.
Під готовністю майбутнього вчителя початкової школи до формування соціальної компетентності молодших школярів розуміємо компонентним особистісним утворенням, що об’єднує у своїй структурі мотиви професійної діяльності, знання, його соціальний інтелект, практичні уміння, досвід щодо соціалізації молодших школярів і їх становлення як активних суб’єктів соціальної дійсності та забезпечує успішність розвитку соціальної компетентності учнів.
Розроблено та апробовано модель підготовки майбутнього вчителя початкової школи до формування соціальної компетентності молодших школярів, яка охоплює: теоретичний блок (мета, підходи, принципи), змістово-технологічний (етапи, зміст, форми, методи), результативний блок (компоненти, критерії, рівні, відповідний результат).
Проаналізований стан готовності майбутнього вчителя початкової школи до формування соціальної компетентності молодшого школяра та проведений констатувальний експеримент засвідчили переважання репродуктивно-часткового та ситуативно-пошукового рівнів їх готовності до формування соціальної компетентності молодшого школяра, який передбачалося підвищити за рахунок обґрунтування та впровадження педагогічних умов. Реалізація педагогічних умов здійснювалася під час формувального експерименту, який включав оновлення змісту навчальних дисциплін та застосування різних форм, активних методів навчання.
За результатами реалізації педагогічних умов у процесі формувального експерименту в експериментальних групах виявлено переважання професійно-активного рівня готовності майбутнього вчителя початкової школи до формування соціальної компетентності молодшого школяра за мотиваційним, когнітивним, особистісним, діяльнісним компонентами та репродуктивно-часткового і ситуативно-пошукового рівнів – у контрольних групах. Результати дослідження свідчать про динамічні позитивні зміни показників готовності майбутнього вчителя початкової школи до формування соціальної компетентності молодшого школяра під впливом запропонованих педагогічних умов.
