Натаров М. П. Радіаційні втрати та ефективність елементів зв’язку та джерел збудження квазіоптичних відкритих резонаторів

Об’єкт дослідження – явища збудження, випромінювання і розсіювання електромагнітних коливань і хвиль елементами зв'язку і сторонніми джерелами у відкритих резонансних системах та в оточуючому їх просторі. Мета – експериментальними і теоретичними методами встановити закономірності, яким підпорядковуються радіаційні втрати елементів зв'язку та джерел збудження в квазіоптичних відкритих резонаторах. Методи – методи вимірювань потужності, добротності, частоти, метод пробного тіла, метод еквівалентних схем, методи теорії дифракції, заданого поля та заданих струмів. Результати – експериментально і теоретично досліджено закономірності радіаційних втрат енергії у відкритих резонаторах, розроблено нові методи вимірювання радіаційних втрат, розроблено оригінальну теоретичну модель збудження відкритого резонатора, з’ясовано умови мінімізації радіаційних втрат та причини, що призводять до їх зростання, доведено, що елементи зв’язку у вигляді щілин мають менші радіаційні втрати, ніж у вигляді отворів. Галузь застосування – радіофізика, техніка квазіоптичного експерименту, наукове приладобудування.