Скляр А. В. Метафізика любові у релігійно-філософських вченнях Вол. Соловйова та С. Франка у контексті східно-православної духовної традиції

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0418U001728

Здобувач

Спеціальність

  • 09.00.05 - Історія філософії

11-05-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 08.051.11

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Анотація

Об’єкт – культурно-онтологічний зміст феномену любові у релігійно-філософському здобутку східно-православної духовної спадщини. Мета – історико-філософська реконструкція метафізичних засад та знакових культурно-онтологічних визначень любові у спадщині Вол. Соловйова та С. Франка на тлі східно-православної духовної традиції, а також концептуалізація поняття діяльної любові у вченнях цих видатних релігійних мислителів. Методи - єдність історичного та логічного, компаративний, парадигмальний, діалектичний, діалогічний, структурний, феноменологічний, герменевтичний, екзистенціальний. Обґрунтовано, що любов – це прояв сутності Абсолюту в душі людини, стан переміщення у метафізичну сферу буття. Показано, що любов є спільним переживанням буття та його вдосконаленням. На думку Вол. Соловйова та С. Франка, метафізика любові полягає в тому, що любов дає можливість людині бути присутньою одночасно і в світі поцейбічному, і в світі божественному. Встановлено, що діяльна любов – це особливий метафізичний стан душі, що бере свій початок із трансцендентної області Абсолюту, який призводить до виникнення моральних прагнень до діяння блага для іншої людини; вона заснована на повазі до іншої особистості і на визнанні її неповторності та індивідуальності. Зроблений висновок про те, що у доктрину діяльної любові входять елементи різних філософських смислоутворень: етики (діяльна любов надихає людину до здійснення добра для іншого), філософії вчинку (вона включає в себе акт дії, який веде до перетворення як окремої людини, так і всього суспільства в цілому), онтології культури (вона націлена на реалізацію у світі ідеї добра, вона з’єднує у собі любов-агапе, любов-філію, любов-ерос, любов-сторге) і т. д. Діяльна любов є життєдайним джерелом християнської енергії, активною творчою силою. Це любов-емпатія, співпереживання. Тому завдання цієї любові ґрунтується на дієслові «віддавати». Сфера – навчальний процес.

Файли

Схожі дисертації