Об'єкт дослідження – нанокомпозитні покриття для стоматологічних імплантів, збудники периімплантних захворювань. Мета дослідження – мікробіологічне обґрунтування розробки нових композитних покриттів стоматологічних імплантів для підвищення ефективності профілактики периімплантних захворювань. Методи дослідження: фізико-хімічні, мікробіологічні, математико-статистичні. Апаратура: скануючий електронний мікроскоп РЕММА-102; автоматизований дифрактометр ДРОН 4-07. Теоретичні та практичні результати: методом термодепозиції створено серію із 18 зразків нових покриттів для стоматологічних імплантів на основі гідроксилапатиту (ГА) та компонентів із протимікробними та остеоінтегруючими властивостями: хітозан (у концентраціях від 0,025 до 0,100 г/л), іони срібла (у концентрації 0,100 г/л), декаметоксин (у концентраціях 0,025 і 1,000 г/л), колаген (у концентрації 0,300 г/л). Визначено, що зразки композитних покриттів на основі ГА № 11 (хітозан 0,050 г/л, декаметоксин 0,025 г/л), № 12 (хітозан 0,100 г/л, декаметоксин 0,025 г/л), № 17 (декаметоксин 0,025 г/л, колаген 0,300 г/л) характеризуються найвищою протимікробною активністю як до референтних тест-штамів мікроорганізмів, так і до клінічних ізолятів збудників периімплантних захворювань, що належать до різних таксономічних груп: грампозитивних і грамнегативних, аеробних та анаеробних бактерій, а також грибів роду Candida. Композитні покриття №№ 1, 11, 12, 17 проявляють антиадгезивну дію щодо мікроорганізмів різних таксономічних груп (E. coli ATCC 25922 та S. aureus ATCC 25923). Рівень антиадгезивного впливу залежить від складу покриття. Найбільш повільне формування резистентності у клінічних штамів E. coli КПЛЗ-22 та S. aureus КПЛЗ-3 встановлено до зразків покриттів №№ 11 і 12. Динаміка поступового зростання резистентності, як у ешерихій, так і у стафілококів, спостерігалася з 5 до 25 пасажу із лінійно-подібним збільшенням МІК від 4 до 22 разів та подальшим більш інтенсивним її формуванням до 30 пасажу. Новизна: вперше методом термодепозиції з системою охолодження на основі гідроксилапатиту було розроблено 18 зразків нових нанокомпозитних покриттів для стоматологічних імплантів, які відрізнялись за якісним та кількісним складом компонентів із протимікробними та остеоінтегруючими властивостями та доведено високу протимікробну активність зразків на основі ГА № 11 (хітозан 0,050 г/л, декаметоксин 0,025 г/л), № 12 (хітозан 0,100 г/л, декаметоксин 0,025 г/л), № 17 (декаметоксин 0,025 г/л, колаген 0,300 г/л) як до референтних тест-штамів мікроорганізмів, так і до клінічних ізолятів збудників периімплантних захворювань. Вперше встановлено, що найбільшим ефектом пригнічення адгезії штамів E. coli ATCC 25922 та S. aureus ATCC 25923 володіє зразок покриття № 12, що підтверджується зменшенням величин ІАМ у порівнянні з контролем на 39,9 % і 27,4 %, відповідно. Визначено, що найбільш повільне формування резистентності у клінічних штамів E. coli КПЛЗ-22 та S. aureus КПЛЗ-3 відбувається до зразку покриття № 12 із збільшенням на 30 пасажі вихідного значення МІК у 26-28 разів. Ступінь упровадження: 1 патент; нова технологія, методичні рекомендації інформаційний лист МОЗ України, галузеве нововведення, 3 акти впровадження. Сфера (галузь) використання: охорона здоров’я (медицина).
