Пентелюк О. С. Внутрішньородове дендрорізноманіття Aesculus L. урбосередовища Києва (адаптація до ентомостресу, вторинний метаболізм, стійкість)

У дисертаційній роботі уперше подано теоретичне, науково-методичне й експериментальне обґрунтування і нове розв’язання актуального наукового завдання щодо формування адаптивних реакцій видів роду Aesculus L. на ушкодження C. ohridella урбосередовища Києва. Установлено закономірності нагромадження вмісту і склад вторинних метаболітів, зокрема фенольних сполук у листках стійких видів та форм (культиварів) рослин роду Aesculus L. в умовах водного дефіциту. Визначено взаємозалежність між ступенем обводнення й інтенсивністю біосинтетичних процесів за відношенням РНК до ДНК у функціонально активних листках видів роду Aesculus L. на організменому рівні. У форми рослин A. hippocastanum L., яка нестійка проти C. ohridella, встановлено активізацію процесів вторинного метаболізму і нагромадження вмісту фенольних сполук, що залучаються у системи захисту клітинних структур від пошкодження гусеницями. Кількість катехінів і конденсованих танінів у листках форми рослин A. hippocastanum L., яка стійка проти C. ohridella, у 12−15 разів менша, ніж нестійкої. Динаміку вмісту флавоноїдів, як фізіологічну реакцію рослин на механічні пошкодження, описано функцією логнормальної залежності. На підставі математичної моделі вперше визначено чотири періоди нагромадження поліфенолів у листках рослин A. hippocastanum L., зокрема пролонгації, активного синтезу, насичення і біохімічної трансформації. У покривних тканинах і вторинній корі пагонів рослин роду Aesculus L. визначено накопичення вторинних метаболітів, які за кількісним й якісним складом дозволяють виділити види та гібриди в окремі групи. За видовим складом вони співпадають з секціями, які сформовані за результатами морфологічного і молекулярно-генетичного аналізів. Уперше запропоновано біохімічні маркери середньо- і високомолекулярних сполук з Rf від 0,1 до 0,3 для відбору сіянців форм A. hippocastanum L. із ознаками високої потенційної фізіологічної стійкості проти C. ohridella. Для мікроклонального розмноження стійкої проти C. ohridella і придатної для адаптації в умовах in vivo форми A. hippocastanum L. розроблено технологію поетапного морфогенезу через послідовну ініціацію калюсогенезу – дедиференціацію та диференціацію тканин з отриманням морфогенних структур.