В дисертації розроблено теоретичні основи й надано практичні рекомендації для розвитку системи кредитування житлового будівництва» як особливої інституційної структури багаторівневих кредитно-фінансових відносин її суб'єктів та механізмів акумуляції коштів, інструментів трансформації заощаджень у інвестиції; об’єктів і суб’єктів. Удосконалено класифікацію основних моделей фінансування житла за критерієм механізму акумуляції заощаджень і трансформації їх в інвестиції, що відрізняється для фінансового ринку, банківського кредитування, фондів взаємодопомоги, підтримки держави. Розвинено підходи до управління ризиками кредитування житлового будівництва в частині розвитку фінансового планування на основі блок схеми руху фінансових потоків в процесі реалізації проекту житлового будівництва, що дозволить оптимізувати використання тимчасово вільних коштів банків і у такий спосіб мінімізувати ризики ліквідності.
Набули подальшого розвитку теоретико-методичні засади дослідження кредитної складової фінансування житлового будівництва на основі її розгляду, по-перше, як складової (підсистеми) систем вищого рівня – ринку житла та позичкового капіталу; по-друге, як самостійної і складної системи, в структурі якої переплетені фінансові, кредитні, інвестиційні відносини та відносини власності,; по-третє, як відкритої системи, що перебуває в тісному взаємозв’язку і взаємодії із зовнішнім середовищем. Це формує наукову основу для розробки рекомендацій щодо активізації банківського кредитування житлового будівництва.
Надано рекомендації щодо вдосконалення структури кредитної складової вітчизняної системи фінансування житлового будівництва, яка має включати три рівня акумуляції коштів – мікрорівень (кошти приватні суб'єкти), мезо- (кошти великих банків під контролем держави і фінансових інститутів розвитку, фондів та кас) і макрорівень (кошти бюджету держави, кредити НБУ), що спрямовуватимуться на іпотечне житлове кредитування населення та реконструкції (відновлення) житла; засноване на ринкових принципах, кредитування забудовників житлової нерухомості; засоби державної підтримки придбання житла населенням. Це забезпечить ефективне функціонування та розвиток кредитної складової фінансування житлового будівництва адекватно рівню фінансового розвитку України.
Обґрунтувано доцільність надання державою фінансової підтримки житловому будівництву на основі виявлених соціально-економічних особливостей формування й розвитку форм його фінансування в умовах деформацій ринкових відносин, фінансових проблем банківської системи, обмеженості бюджетних коштів, що формують високі ризики, а також необхідності вирішення соціальних завдань, що надає підстав для розроблення рекомендацій щодо заборони продажу квартир з недобудованих будинків та відновлення фінансування державних програм будівництва житла.
Розроблено пропозиції щодо стимулювання одночасно попиту і пропозиції житла за рахунок поєднання форм кредитування житлового будівництва в частині короткострокового кредитування банками з довгостроковим кредитуванням фінансовими інститутами (іпотечними банками, страховими компаніями, інститутами спільного інвестування), кредитування забудовників із іпотечним кредитуванням населення, банківського кредиту забудовнику із кредитуванням за рахунок використання коштів будівельних ощадних кас (контрактних заощаджень населення), використання кредитно-депозитних рахунків банків, що сприятиме збалансуванню кон’юнктури ринку житла та позичкового капіталу. Надано рекомендації щодо вдосконалення заходів державної підтримки власників квартир (будинків) з низькими доходами наданням субсидій шляхом включення обов’язкової плати на капітальний ремонт у субсидовані витрати громадян на оплату житла і комунальних послуг, та шляхом створення фонду капітального ремонту в результаті нагромадження коштів на спеціальному рахунку, що дозволить забезпечити фінансування реконструкції житла
Ключові слова: житлове будівництво, фінансування, кредитування, система фінансування житлового будівництва, банки, іпотека, кредитні ризики, житлові будівельні програми, реконструкція житла, «зелене будівництво».
