У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення результатів дослідження і досягнуто сучасне вирішення актуального наукового завдання у галузі клінічної медицини, а саме медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології, що полягає у підвищенні ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця шляхом впливу одночасного використання ω-3 ПНЖК та комбінованої магнітотерапії на основні патогенетичні ланки захворювання.
Показано, що використання протокольного комплексу терапії для хворих на стабільну стенокардію напруги дозволяє значно і достатньо швидко (кінець I тижня – початок II тижня) покращити основні показники клінічного перебігу захворювання (зменшення ангінальних нападів, гіпертензії та ознак ХСН). Одночасно треба зауважити, що ефект антиангінальних препаратів в подальшому (з III тижня) вичерпується і стає незмінним, гіпотензивний – недостатньо стійким, бо супроводжується упродовж наступних 2 місяців спостереження періодичними підйомами АТ, також як і ознаки ХСН, які у деякіх хворих зменшуються, але не ліквідуються повністю. Усе це, в цілому, покращує якість життя хворих, але на недостатньому рівні.
Встановлено, що використання в протокольній терапії аторвастатину у добовій дозі 20 мг супроводжується значним зменшенням рівня найбільш атерогенних ліпідних фракцій (ЗХ, ЛПНЩ), але цільових рівнів вони не досягають, також не спостерігається впливу на ТГ та ЛПВЩ. Також зазначений медикаментозний комплекс практично не має впливу на загортальну ланку гемостазу, порушені процеси ПОЛ та АОС, а вплив на варіабельність серцевого ритму відрізняється позитивним, але слабким ефектом.
Доведено, що використання в протокольному комплексі ώ-3 ПНЖК супроводжується подальшим зменшенням кількості нітратів (IV-VI тиж.), але ефект слабкий та не обумовлений антиангінальним дією. Значно більший вплив відзначається у ώ-3ПНЖК на гіпертензію і ХСН, що, в підсумку, призводить до деякого поліпшення якості життя, однак, не до нормативних показників.
Встановлено, що ώ-3 ПНЖК володіють комплексним гіполіпідемічним ефектом на всі атерогенні фракції, включаючи ТГ (окрім ЛПВЩ), достовірно знижують рівень фібриногену, а також мають виражений антиоксидантний ефект на ПОЛ і особливо неферментативну ланку АОС (SS- і SH-групи). При цьому відзначалася лише тенденція до нівелювання вегетативного дисбалансу, однак, ефект був слабким і нестійким.
Показано, що додавання МТ до ώ-3 ПНЖК на тлі традиційного медикаментозного комплексу дозволяє досягти позитивних ефектів на патогенетичні ланки стабільних форм ІХС, на які окремого впливу ώ-3ПНЖК не спостерігається, а саме: відзначається значна антиангінальна дія, внаслідок якої помітно підвищуються показники якості життя, підвищення рівня ЛПВЩ та корекція порушеного вегетативного забезпечення.
Доведено, що використання магнітотерапії з двома видами різних магнітних полів одночасно з ώ-3 ПНЖК на тлі традиційної терапії супроводжується оптимальними позитивними ефектами, а саме: зменшення кількості нападів стенокардії (з II тиж. до кінця періоду спостереження - VIII тиж.), більше зниженням ознак ХСН та гіпертензії, підвищення якості життя, поліпшення до цільових рівнів всіх ліпідних фракцій, включаючи ТГ і ЛПВЩ, найбільший гіпокоагуліруючий і антіокідантний ефекти, а також корекція порушеного вагосимпатичного балансу.
Розроблено та впроваджено в практику охорони здоров'я метод одночасного використання омега-3 ПНЖК і магнітотерапії, спрямований на підвищення ефективності лікування хворих на стабільні форми ІХС.
