Леськів М. Є. Принципи концептуалізації поняття «людина політична» в сучасній політичній науці.

У дисертації досліджено особливості концептуалізації поняття «людина політична» в історії політичної думки й сучасній політичній науці та виокремлено основні принципи: (докласичний період: духовність й моральність; християнський універсалізм; класичний період: антропоцентризм й розум; некласичний період: дихотомія «знеособлення – виправдання знеособлення»; постнекласичний період: активність й невизначеність). Визначено, що ключовим для концептуалізації цього поняття є розуміння людини як творця себе й політичної дійсності. Аргументовано погляд на «людину політичну» як історично складений тип особистості, соціокультурний феномен й «продукт» свого часу. Досліджено, що політична людина являє собою конкретну єдність буття актів суспільних процесів та виявляється в них через «дію» як інструмент творення й перетворення політичної реальності. Дія трансформує людину в особистість, а діяння в політичному просторі формує – людину політичну. Встановлено, що поняття «громадянин», «політичний актор», «політичний суб’єкт» різняться за змістом, проте їхні обсяги можуть перетинатися (чи бути рівнозначними) й входити в обсяг поняття «людина політична». Визначено сфери вживання цих понять: «політичний актор» й «політичний суб’єкт» (політико-процесуальному контексті), «людина політична» (галузі політико-теоретичного знання). Визначено вплив модерних й постмодерних тенденцій на політичну природу людини. Запропоновано авторське визначення сучасної «людини політичної».