Чабур С. В. Функціонування механізму правотворчості.

Дисертація присвячена поглибленню дослідження теоретичних засад визначення сутності механізму правотворчості, його елементів, структури та функцій, розробці практичних рекомендацій щодо їх удосконалення. У роботі досліджено поняття, ознаки, характерні риси та види правотворчості; розглянуто наукові підходи до визначення механізму правотворчості та його основних елементів; проаналізовано структуру механізму правотворчості; з’ясовано значення і роль правотворчих ініціатив як дієвого фактору ефективності механізму правотворчості; визначено функції механізму правотворчості, які сприяють впорядкуванню та удосконаленню правотворчості; встановлено проблеми прояву і впливу лобізму на правотворчий процес та шляхи його подолання. Запропоновано розглядати механізм правотворчості як комплексне багатофункціональне явище, нерозривно пов’язане із правотворчістю і водночас наділене самостійними ознаками і рисами зі своєю структурою, функціями. Розроблено поняття «правотворчість», «механізм правотворчості», «функції механізму правотворчості». Розглянуто такі елементи механізму правотворчості, як правові засоби (діяльність уповноважених державних органів із прийняття, зміни, скасування правових норм); нормативно-правові акти, відповідно до яких здійснюється вказана діяльність; акти застосування права; правовідносини між суб’єктами механізму правотворчості з впорядкування та удосконалення правотворчого процесу.