Артемчук М. Д. Природні права людини як філософська проблема в контексті історико-філософських досліджень

Об’єкт – права людини як філософська проблема. Мета – полягає в тому, щоб на засадах аналізу еволюції історико-філософських концепцій обґрунтування природних прав людини як важливих способів її конкретно-історичного існування, виявити основні тенденції розвитку філософського осмислення проблеми прав людини та їх конкретно-історичні соціокультурні передумови, визначити особливості новітніх постмодерних інтерпретацій природних людських прав. Методи - антропологічний, компаративний, парадигмальний, структурний, системний, поєдання теорії та практики. Порівняні модерний та постмодерний періоди розвитку природного права, та сформульовані особливості модерного періоду. Внаслідок дослідження еволюції права висвітлено засадничі риси сучасної проблематики права, що не відповідають характеристикам модерного періоду. Зібрано такі сутнісні ознаки та зроблено висновок про окремий постмодерний період. Визначено закономірність утворення та існування наднаціональних недержавних та напівдержавних інституцій, які мають на меті забезпечити функціонування прав людини в найширшому контексті. Доведено, що розширення прав індивіда внаслідок трансформації суспільства, та взаємодія сукупності таких індивідів в межах соціуму стає поштовхом для формування нових форм та видів права. Доповнено перелік локалізованих норм, що виникають на стику групових проявів ситуативної моралі, що продиктовані культурними, релігійними чи соціальними особливостями, та нормами державного та транснаціонального права. Отримала подальший розвиток тематика трансгуманізму через розгляд сучасних практичних морально-правових колізій. Доповнено концепцію етичного мінімуму як своєрідну відповідь індивіда на розмаїття нерегламентованих ситуацій сучасної «мозаїчної культури», в яких людські права мають бути забезпечені.