Петришен О. І. Морфофункціональний стан нирок стресованих тварин за дії солей алюмінію та свинцю при порушенні фотоперіодизму

Об’єкт – структурно-функціональний стан нирок за дії солей алюмінію, свинцю та іммобілізаційного стресу на фоні зміненої функціональної активності шишкоподібної залози. Мета – з’ясувати особливості морфологічної перебудови та функціональних змін нирок за поєднаної дії солей алюмінію, свинцю та іммобілізаційного стресу на фоні зміненої функціональної активності шишкоподібної залози. Методи – морфологічні (гістологічні методики – вивчення структурно-функціональних змін елементів нирки); біохімічні (визначення концентрації катіонів натрію, калію, креатиніну та білка в крові та сечі; фізіологічні використовувалися для дослідження швидкості клубочкової фільтрації, екскреторної фракції натрію, кліренсу одновалентних катіонів, процесів проксимальної та дистальної реабсорбції іонів натрію); статистичні (аналіз та обробка цифрових даних). Результати - показано функціональну спроможність морфологічно змінених нирок за впливу негативного чинника в умовах різного функціонального стану шишкоподібної залози. Встановлено зростання екскреції іонів натрію у дослідних групах (0,03±0,004, 0,05±0,006 проти 0,03±0,001 мкмоль/24 год у тварин контрольної групи p<0,001). Показано, що фільтраційний заряд натрію у порівнянні з контролем зменшувався. Доведено обмеження фільтраційного навантаження нефронів натрієм на фоні значного пригнічення канальцевого транспорту цього катіона. Встановлено зменшення, у порівнянні з інтактними тваринами, показників абсолютної та відносної реабсорбції натрію. Зареєстровано тенденцію до збільшення концентрації креатиніну у всіх дослідних підгрупах порівняно з контролем (p<0,001). Відмічено різке зростання даного показника у тварин, що перебували за умов зміненого фотоперіоду (135,4±3,6 та 120,5±5,7 мкмоль/л відповідно). Показано зменшення клубочкової фільтрації (p<0,001), що чітко спостерігалося у всіх підгрупах порівняно з показниками інтактних тварин. Вивчено вплив екзогенного мелатоніну на структурну організацію нирок і встановлено корегуючі можливості даного гормону на архітектоніку органа та його функціональні можливості.