Об’єкт – зовнішня заборгованість країн на сучасному етапі розвитку глобальної економіки. Мета – концептуалізація зовнішньої заборгованості розвинених країн світу в системі глобальної фінансової конкуренції, обґрунтування стратегічних напрямів і розробка практичних рекомендацій з управління зовнішньою заборгованістю України. Методи – наукова абстракція; абстрактно-логічний; синтез та узагальнення; кластерного і регресійного аналізу; графічний. Результати – обґрунтовано концептуальні засади дослідження зовнішньої заборгованості розвинених країн, виявлено основні її прояви у системі глобальної фінансової конкуренції та окреслено стратегічні напрями удосконалення політики управління зовнішньою заборгованістю України. Новизна – вперше науково обґрунтовано авторську концепцію фінансової незалежності розвинених країн на основі боргової моделі в умовах сучасної асиметричності геофінансової економіки крізь призму системи глобальної фінансової конкуренції, факторів прискорення сучасного етапу розвитку глобальної економіки під впливом взаємодоповнюючих чинників сучасних трансформаційних процесів та інституційного базису. Це дало змогу сформувати структурно-функціональну схему інституційного і фінансово-економічного виміру глобальної фінансової конкуренції та розглядати її як систему, зорієнтовану на встановлення сумлінних відносин суперництва та взаємодії інституційних одиниць за залучення фінансових ресурсів; удосконалено: понятійний інструментарій дослідження, зокрема тлумачення зовнішньої заборгованості як динамічної характеристики зовнішнього боргового навантаження країни, яка відображає структурні зміни та тенденції розвитку. Кількісним вимірником зовнішньої заборгованості запропоновано вважати валовий зовнішній борг. Такий підхід, на відміну від усталених визначень, дає змогу розглядати зовнішню заборгованість із позицій функціональних особливостей та структурних зв’язків системи глобальної фінансової конкуренції, узагальнити головні структурні передумови і фактори виникнення зовнішньої заборгованості розвинених країн під їхнім впливом; теоретико-методичні підходи до оцінювання зовнішньої заборгованості країн, сутність яких полягає у доповненні сукупності макроекономічних індикаторів формування зовнішньої заборгованості у системі глобальної фінансової конкуренції, що, на відміну від існуючих, дасть змогу ідентифікувати розвинені країни у глобальному середовищі за обраними параметрами, провести їх групування та визначити особливості позиціонування у системі глобальної фінансової конкуренції. набули подальшого розвитку: науково-теоретичні підходи до обґрунтування стратегічних заходів зменшення зовнішньої заборгованості розвинених країн, що дає змогу враховувати домінантні тенденції розвитку системи глобальної фінансової конкуренції та встановити залежність стратегічних заходів від особливостей соціально-економічного розвитку країн; визначення концептуальних положень формування зовнішньої заборгованості розвинених країн, зокрема встановлено: відмінну від інших країн структуру зовнішньої заборгованості; позитивний вплив негарантованої державою зовнішньої приватної заборгованості у період до світової фінансової кризи на економічне зростання, обсяги споживання та прямі іноземні інвестиції в післякризові роки; динамічніші, ніж в інших країнах світу, коливання частки валового зовнішнього боргу у ВВП; науково-методичні підходи щодо обґрунтування стратегічних напрямів удосконалення політики управління зовнішньою заборгованістю України на основі факторної оцінки, що дало змогу виявити ризики для її соціально-економічного розвитку та кількісно оцінити їхній вплив, розробити методично-прикладні рекомендації із стабілізації зовнішньої заборгованості, визначити на цій основі просторово-структурні вектори боргової стратегії України у геофінансовому конкурентному просторі з урахуванням впливу структурних складових зовнішньої заборгованості України на її економічне зростання. Впроваджено у діяльність Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, Управління міжнародного співробітництва та фандрайзингу Тернопільської обласної державної адміністрації, ТзОВ «РАДА КАПІТАЛ», а також у навчальний процес Тернопільського національного економічного університету. Сфера використання – Міністерство фінансів України, Національний банк України.
