Каціон І. О. Семантичні особливості вербалізації концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ у турецькій мовній картині світу

У результаті семантико-когнітивного аналізу було змодельованономінативні поля кожного з концептів, що мають ядро розгалуженої будови, фразеологічне, дериваційне і паремійне субполя. Окремо було описано одиниці, що входять до зони перетину двох полів. Семантична інтерпретація засобів мовної об’єктивації концептів дала змогу сформулювати ієрархію концептуальних ознак кожного з них. Кількість сем у відсотках, поданих після кожної з ознак, відбиває інтенсивність представлення її у свідомості турків. Моделювання когнітивної структури концептів є наступним етапом дослідження. Модель концепту ЖИТТЯ містить перцептивний, метафоричний і структурний складники, а також фактор взаємодії з людиною. Моделювання концепту СМЕРТЬ виявило наявність перцептивного, метафоричного складників і фактору взаємодії з людиною. Структурний складник у моделі концепту виявлений не був. Наявність онтологічно-філософської природи концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ спричиняє подібність у чотирьох концептуальних ознаках. Через аналіз структур інтерпретаційних полів концептів зображено бінарний тип їхніх відношень.