Петров А. М. Криза як чинник політичної модернізації України

Розглянуто поняття «криза» не як деструктивний, а як позитивний чинник та охарактеризовано кризовість як синдром модернізації політичної системи України. Узагальнено теоретико-методологічні підходи до вивчення кризових явищ суспільно-політичної модернізації як параметрів, що, з одного боку знижують функціональність політичної системи, а з іншого, виявляють збої, що гальмують внутрішню здатність її елементів, структур та інституцій до відтворення і вдосконалення. Прослідковано закономірності зовнішнього впливу на розвиток криз в політичній системі, зокрема розглянуто українсько-російське протистояння як взаємовплив політичних систем зі схожими кризовими феноменами, що перебувають на різних стадіях розгортання. Поглиблено розуміння поняття кризи як фазового процесу в модернізації, що, відтворюючись на новому етапі розвитку, з одного боку, загрожує цілісності системи та може призвести до її руйнування, а з іншого – може виступити інтенсифікатором модернізаційних змін. Обґрунтовано перспективи подальших наукових політичних розвідок криз як інтенсифікаторів модернізації з метою аналізу та прогнозування перспектив реалізації суспільно-політичної модернізації сучасної України.