Белла М. В. Соціально-комунікаційні особливості гіпертексту

Об’єктом дослідження є гіпертекст. Мета дослідження полягає в розкритті сутності соціально-комунікаційних особливостей гіпертексту. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи. Аналітичний метод визначення ключових характеристик гіпертексту використано під час розкриття типологічних складників гіпертексту (узагальнення поняття гіпертексту та окреслення генеративних аспектів гіпертексту як функціонального чинника віртуальної спільноти). Застосування індуктивного методу дало можливість виокремити комунікаційні форми гіпертекстової активності у віртуальному комунікаційному середовищі (проаналізувати тролінг, мережеву маніпуляцію та веб-додатки як комунікаційні форми гіпертекстової активності). До методу контент-аналізу ми вдалися з метою визначення ключових характеристик інтернет-мема. Теоретичне значення дисертації полягає в розробленні теоретичних аспектів функціонування феномену гіпертексту в науці про соціальні комунікації, теоретичному опрацюванні функціональної моделі гіпертексту як поліваріантної форми контенту. Практичне значення дисертації полягає в можливості використання матеріалів та висновків дисертації для подальшого вивчення сутності соціально-комунікаційних особливостей гіпертексту на рівні моделювання конвергентного розвитку нових засобів масової інформації. Матеріали, висновки та рекомендації дисертації можуть доповнити зміст навчальних курсів з теорії соціальних комунікацій для студентів спеціальності 061 Журналістика галузі знань 06 Журналістика. Наукова новизна одержаних результатів зумовлена новітніми підходами до аналізу проблеми функціонування гіпертексту та гіпертекстової форми розповсюдження контенту в соціальних комунікаціях, в описі процесу формування та функціонування віртуальної спільноти як власне гіпертекстового феномену, який не піддається редукції до оффлайнових об'єднань – тобто, не є продуктом їх розвитку / розширення. При розв’язанні поставлених завдань у дисертації вперше в науці про соціальні комунікації: – окреслено генеративні аспекти гіпертексту як функціонального чинника віртуальної спільноти; – проаналізовано тролінг, мережеву маніпуляцію та веб-додатки як комунікаційні форми позарольової активності; – вивчено типологічні та комунікаційні характеристики інтернет-мема як гіпертекстової форми розповсюдження контенту; – уведено поняття віртуальної гіперспільноти як глобального атрактора електронних мас-медіа; – розглянуто феномен позарольової активності, яка супроводжує утворення віртуальної спільноти; удосконалено: – наукові підходи до визначення гіпертексту як форми розповсюдження контенту у віртуальному комунікаційному середовищі; набули подальшого розвитку – теоретичні дослідження функціонування гіпертексту в нових засобах масової інформації.