Буркун В. В. Стратегічні орієнтири розвитку національної автотранспортної системи в умовах глобалізації

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0418U003828

Здобувач

Спеціальність

  • 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

22-11-2018

Спеціалізована вчена рада

К 41.119.01

Приватна установа "Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій"

Анотація

Дисертацію присвячено обґрунтуванню концептуальних положень та розробці теоретичних і практичних основ стратегічного розвитку національної автотранспортної системи в умовах глобалізації. Сформовано авторські теоретичні підходи до трактування національної автотранспортної системи. Визначено компонентний склад національної автотранспортної системи як складової єдиної транспортної системи України з ієрархічною структурою, яка формується з трьох ешелонів – національної, регіональної автотранспортної системи та системи автотранспортних підприємств, що поєднані єдиною системою управління, яка забезпечує через своїх суб’єктів взаємодію з ринком автотранспортної системи Систематизовано методичні підходи до оцінки розвитку національної автотранспортної системи, що базуються на сформованій автором функціональній взаємодії між основними складовими розвитку національної автотранспортної системи в умовах поєднання трьох компонентів ефективності – економічної, екологічної та соціальної. Обґрунтовано узагальнюючі характеристики ефективності автотранспортної системи на основі коефіцієнтів Енгеля та Успенського, що характеризують ефективність автотранспортної системи України і дають можливість порівнювати між собою рівень ефективності автотранспортної системи окремих регіонів. Визначено, що одним з найважливіших стратегічних напрямів розвитку національної економіки є використання транзитно-транспортного потенціалу країни та забезпечення ефективного функціонування автотранспортної системи України. Сформовано концептуальні підходи до формування національної автотранспортної системи на основі їх розподілу на економічні, екологічні і соціальні підходи. Визначено основні етапи формування моделі організаційно-економічного механізму управління, що розділяються на – підготовчий, профілактичний, стабілізаційний та інтеграційний, основна задача якого реалізувати заходи, що дозволять національній автотранспортній системі інтегруватися в європейський простір та відповідати новітнім вимогам, які ставить перед нею глобалізація.

Файли

Схожі дисертації