Скоробагатько Д. О. Компоненти пристосованості, ендоредуплікація та міжхромосомні взаємодії в потомстві Drosophila melanogaster Meig. після гострого гама-опромінення

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0418U004062

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.15 - Генетика

25-10-2018

Спеціалізована вчена рада

Д.26.562.02

Анотація

Об'єкт дослідження: генетичні наслідки гострого гама-опромінення в потомстві Drosophila melanogaster Meig. за компонентами пристосованості та структурно-функціональними характеристиками хромосом. Метою роботи було вивчення генетичних наслідків гострого гама-опромінення за проявом адаптивно значущих ознак, частотою виникнення мутацій та структурно-функціональними характеристиками політенних хромосом у потомстві Drosophila melanogaster Meig. Методи досліджень: генетичні (гібридологічний аналіз, облік нащадків, облік мутацій), цитогенетичні (метод давлених ацетоорсеїнових препаратів, цитоморфометричний метод, метод цитологічних карт хромосом, аналіз структурних змін хромосом), статистичні методи (порівняння груп, методи параметричної та непараметричної статистики). Результати. В роботі вперше проведено комплексне дослідження структурно-функціональних змін хромосом та компонент пристосованості у нащадків Drosophila melanogaster за впливу гострого гама-випромінювання. Вперше показано, що добір за радіостійкістю у дрозофіли супроводжується посиленням метаболічного потенціалу клітин в результаті збільшення ступеня політенії хромосом. Вперше отримані дані про здатність гама-випромінювання впливати на транс-взаємодії локусів гомологічних хромосом внаслідок зміни частоти асинапсису. Новими є дані про рівень нереципрокної рекомбінації в двох поколіннях генетично нестабільної лінії Bar дрозофіли за впливу гострого гама-опромінення: вперше виявлено суттєве дозозалежне підвищення частоти мутацій ознаки Bar, спричинених нерівним кросинговером, в поколінні F1 та істотне послаблення чи зникнення наслідків опромінення за цим показником у нащадків F2. Вперше обчислено індекси добору на ембріональному й постембріональному рівнях в двох поколіннях дрозофіли після однократного гама-опромінення батьківських особин. Встановлено, що індекси добору в поколінні F1 після опромінення суттєво зростають пропорційно отриманій дозі. В поколінні F2 індекси добору зменшуються до рівня контролю, або навіть нижче. Ступінь упровадження. Розроблено спосіб визначення генотоксичної дії хімічного або фізичного чинника, що передбачає дослiдження частоти виникнення мутацій у Drosophila melanogaster (Патент України на корисну модель № 90336 від 26.05 2014 року). Отримано акт впровадження в ННЦ ХФТІ.

Файли

Схожі дисертації