Курінний Д. А. "Модифікація радіаційно-індукованого мутагенезу в лімфоцитах периферичної крові людини з використанням астаксантину"

Дисертаційна робота присвячена визначенню впливу астаксантину на частоту аберацій хромосом та показники пошкодження ДНК в лімфоцитах периферичної крові людини при дії іонізуючого випромінювання in vitro. Для досягнення мети вперше використано комбінацію класичних цитогенетичних методів (G2- та G0 - radiation sensitivity assays) та молекулярно-генетичного методу електрофорезу окремих клітин (Comet assay) на одній і тій же модельній системі (культурі лімфоцитів периферичної крові людини), опроміненій на різних стадіях мітотичного циклу в дозі 1,0 Гр. Визначено рівні цитогенетичних (частота хромосомних аберацій) та молекулярно-генетичних (рівень пошкоджень ДНК, частота апоптозів) показників - фонові, при дії астаксантину в різних концентраціях, при дії гамма-випромінювання в дозі 1,0 Гр, при сумісній дії опромінення та астаксантину в оптимальній дієвій концентрації (20,0 мкг/мл). Виявлено специфіку модифікуючого впливу астаксантину на радіаційно-індуковані порушення ДНК в залежності від стадії клітинного циклу - суттєве ослаблення негативної дії іонізуючого випромінювання на G0 стадії та відсутність радіозахисного ефекту на S та G2 стадіях клітинного циклу, що може бути обумовлено активацією астаксантином процесів апоптозу в опромінених клітинах з критично високим рівнем пошкоджень геному. Результати досліджень не тільки свідчать про потужний генопротекторний ефект астаксантину при радіаційно-індукованому мутагенезі, але й демонструють доцільність паралельного використання цитогенетичних та молекулярно-генетичних методів для оцінки впливу як мутагенів, так і факторів, модифікуючих дію мутагенних чинників на стабільність геному, що стало підставою для розробленого патенту на корисну модель "Спосіб комплексної оцінки пошкоджуваності геному та функціонування репараційних систем в соматичних клітинах людини".