Об'єкт дослідження: вікова дегенерація макули (ВДМ). Мета: підвищити ефективність лікування пацієнтів з трансудативним відшаруванням пігментного епітелію сітківки при віковій дегенерації макули шляхом застосування кортикостероїду пролонгованої дії у вигляді монотерапії на підставі вивчення його впливу на структурні та функціональні особливості сітківки в динаміці у віддалені терміни. Методи дослідження: візометрія, офтальмоскопія, вимірювання внутрішньоочного тиску, кольорове фотографування очного дна, довгохвильова фундусграфія, флюоресцентна ангіографія сітківки, оптична когерентна томографія сітківки в ділянці макули. Вперше встановлено, що застосування тріамцинолону ацетон іду (ТА) гальмує на 2 роки формування субретинальної неоваскулярної мембрани (СНМ) у пацієнтів із трансудативним відшаруванням пігментного епітелію сітківки (ПЕС) при ВДМ в порівнянні з природним перебігом захворювання. Доповнено наукові дані про фактори ризику розвитку СНМ при ВДМ. Встановлено, що анатомічні параметри трансудативного відшарування ПЕС (висота і протяжність відшарування ПЕС) не впливають на частоту формування СНМ. Вперше встановлено, що відновлення ретинальної архітектоніки при трансудативному відшаруванні ПЕС при ВДМ відбувається під впливом тріамцинолону ацетоніду в 37% випадків. Доповнено наукові дані про те, що тріамцинолону ацетонід є протектором для мембрани Бруха і ПЕС у пацієнтів із трансудативним відшаруванням ПЕС при ВДМ і запобігає формуванню відриву ПЕС протягом 36 місяців. Встановлено, що ТА сприяє збереженню гостроти зору у пацієнтів із трансудативним відшаруванням ПЕС при ВДМ. Розроблено та запропоновано новий спосіб лікування хворих на трансудативне відшарування ПЕС при ВДМ, який полягає в субтеноновому введенні 0,5 мл (40 мг) ТА, з повторним введенням препарату в разі відсутності позитивної динаміки структурних показників через 3 місяці після попереднього. Встановлено, що результати лікування пацієнтів з трансудативним відшаруванням ПЕС при ВДМ залежать від початкових розмірів трансудативного відшарування ПЕС, а не від шляху введення ТА. Так, ризик неприлягання трансудативного відшарування ПЕС на фоні застосування ТА у хворих з середньою висотою відшарування 428 (170) мкм і середньою протяжністю 1740 (509) мкм в 6,6 разів вище ніж у хворих з середньою висотою 602 (231) мкм і середньою протяжністю 2987 (596) мкм. Результати роботи впроваджені в клінічну практику відділення лазерної мікрохірургії захворювань ока ДУ «Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України», відділу запальної патології ока ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України», відділу вітреоретинальної та лазерної хірургії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України», офтальмологічного відділення Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака, офтальмологічного відділення Кіровоградської обласної лікарні, відділення мікрохірургії ока КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня», ТОВ «Інститут медичних інновацій – медичний центр «Око» м. Чернівці. Результати роботи впроваджені в навчальний процес на кафедрі оториноларингології з офтальмологією ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» м. Полтава.
