Чеханов Ю. О. Оптимізація передопераційного обстеження та гістерорезектоскопічного лікування у жінок з поодинокою симптомною субмукозною міомою матки

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 14.01.01 «Акушерство і гінекологія» (22 – Охорона здоров’я). – Одеський національний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2018. Дисертаційна робота присвячена оптимізації хірургічного лікування у жінок репродуктивного віку з субмукозною міомою матки шляхом вдосконалення діагностичного алгоритму, підвищення ефективності та безпечності гістероскопічної міомектомії. У процесі наукової роботи був розроблений комплексний діагностично-лікувальний алгоритм для пацієнток із поодинокою симптомною субмукозною міомою матки. Аналіз запропонованого алгоритму оцінювався шляхом порівняння ефективності діагностики та оперативного лікування в двох групах жінок віком 18–48 років: основній (проспективна, n=110), передопераційне обстеження та вибір способу лікування в якій здійснювався у відповідності до розробленого алгоритму, та групі порівняння (ретроспективна, n=90), в якій застосовувався традиційний підхід до діагностики та хірургічного лікування. Сформульовані основні принципи передопераційної та інтраопераційної оцінки безпечності та результативності хірургічного лікування субмукозної міоми матки. Встановлений прямий сильний кореляційний зв'язок між показниками дефіциту рідини та тривалістю гістероскопічної міомектомії (r=0,74). Розмір субмукозної міоми матки визначений як базовий прогностичний критерій безпечності та ефективності виконання гістероскопічної міомектомії. Розроблений діагностичний критерій Кдр, який надає можливості апріорно оцінити потенційні ризики оперативного втручання у пацієнток із субмукозною міомою матки. Запропоновані та застосовані в процесі роботи рішення сприяють оптимізації показань до застосування усього спектра доступних методів хірургічного лікування субмукозної міоми матки. Запровадження в гінекологічну практику вдосконаленого діагностично-лікувального алгоритму для хворих із поодинокою симптомною субмукозною міомою матки дозволило істотно покращити результативність та безпечність гістероскопічної міомектомії у вказаної категорії пацієнтів: частота ускладнень знизилась на 52,0 %, частота двоетапних гістерорезектоскопій – на 58,6 %, частота виникнення синдрому надмірної абсорбції рідин – на 76,7 %. Ключові слова: субмукозна міома матки, діагностика, лікування, гістероскопія.