Соломінчук В. В. Участь професійних спілок у розбудові соціально-правової держави (теоретико-правовий аспект)

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі діяльності профспілок як інституту громадянського суспільства та фактору формування соціально-правової держави. Предметом дослідження є загальнотеоретичні засади участі профспілок у розбудові соціально-правової держави. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше:- обґрунтовано висновок про особливу роль професійних спілок у процесі розбудови соціально-правової держави, яка полягає у налагодженні зв’язку суспільства і держави, зокрема шляхом участі профспілок у процесі розробки та прийняття нормативно-правових актів, здійсненні громадського контролю за діяльністю суб’єктів владних повноважень, наданні правової допомоги, представництві інтересів громадян, правоосвітній роботі, виконанні ролі регулятора суспільних конфліктів; удосконалено:- уявлення про основні риси профспілок, які обумовлюють їхнє особливе місце у процесі взаємодії держави і громадянського суспільства, зокрема такі, як: численність, поліфункціональність, багатогалузевість, участь у механізмі забезпечення прав людини і громадянина, орієнтація на задоволення публічних інтересів, сприяння реалізації права на страйк, участь у соціальному діалозі; отримали подальший розвиток:- положення про визначення об’єктом профспілкового захисту не лише трудових, соціально-економічних прав, а й інших видів прав, у зв’язку з чим висловлено пропозицію викласти ч. 1 ст. 2 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» наступним чином: «професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціальних, економічних, екологічних, культурних та інших прав та інтересів членів профспілки»; - поділ форм здійснення діяльності профспілок у сфері забезпечення прав людини на юрисдикційні (представництво інтересів громадян у комісіях з трудових спорів, комісіях з соціального страхування, з житлових питань, у державних органах, органах місцевого самоврядування, в судах тощо) та неюрисдикційні (колективні форми протесту, участь у соціальному діалозі, здійснення заходів з надання правової освіти, участь у правотворчому процесі та інші).