Федорчук С. В. Оптимізація захисту картоплі від збудників Phytophthora infestans (Mont) de Bary та Alternaria solani (Ell. et Mart.) в умовах Полісся України»

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0418U005381

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.11 - Фітопатологія

19-12-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 26.004.02

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Дисертацію присвячено вивченню моніторингу поширення та розвитку фітофторозу та альтернаріозу на різних за стійкістю сортах картоплі в зоні Полісся України, а також розробленню ефективних заходів захисту шляхом використання фунгіцидів, біопрепаратів і регуляторів росту рослин та їх сумісного застосування. Виходячи з отриманих результатів досліджень щодо особливостей прояву симптомів фітофторозу та альтернаріозу картоплі залежно від стійкості сорту, встановлено певну залежність. Зокрема, у стійких до патогенів сортів картоплі перші симптоми хвороб листків з’явилися дещо пізніше, ніж у сприйнятливих, а саме в діапазоні 2–13 днів для фітофторозу та 2–7 днів для альтернаріозу. В дослідженнях щодо випробування сортів картоплі вітчизняної селекції на стійкість до фітофторозу та альтернаріозу в лабораторних і польових умовах із групи ранніх та середньоранніх виділено 6 сортів з високою та відносно високою стійкістю: Дубравка, Завія, Поліська 96, Звіздаль, Віринея, Зелений гай. Із групи середньостиглих та середньопізніх 9 сортів характеризувалися високою стійкістю Гірська, Тетерів, Явір, Зелений гай, Червона рута, Ліщина, Промінь, Билина, Надійна, Поліське джерело. Серед сортів зарубіжної селекції із групи ранніх та середньоранніх виявлено 6 сортів з відносною та середньою стійкістю: Бонус, Вієна, Миранда, Гала, Ероу, Рокко, а із групи середньостиглих та середньопізніх виділено лише 3 сорти: Євростарч, Курода, Курас, які різнилися відносною стійкістю до цих захворювань. У системі захисту картоплі проти грибів Ph. infestans (Mont) de Bary та Al. solani (Ell. et Mart.) при застосуванні бакових сумішей найбільш ефективним було поєднання хімічного препарату Антракол, з. п. із регулятором росту рослин Гумісол, р. При застосуванні такого поєднання препаратів ураження рослин у фазу цвітіння (максимальний розвиток патогенів) грибами Ph. infestans (Mont) de Bary сягало лише 1,4–24,6 %, а Al. solani (Ell. et Mart.) – 6,8–22,2 %. Застосування бакових сумішей хімічного препарату Антракол, з. п. із регулятором росту рослин Гумісол, р. забезпечило найбільший приріст врожаю картоплі у порівнянні з іншими препаратами, де найвищий урожай становив 34,8 т/га для відносностійкого сорту Бонус. Найвищу ефективність проти хвороб картоплі Ph. infestans (Mont) de Bary та Al. solani (Ell. et Mart.) відмічено для препаратів за сумісного застосування: (Гумісол, р. (1 л/т) + Антракол, з. п. (0,75 кг/га) та близькі за ефективністю препарати біологічного походження (Гумісол, р. (1 л/т) + Фітоспорин-М, п. (1,5 кг/га) за окупністю додаткових затрат, відповідно 1,6 та 1,9 раза.

Файли

Схожі дисертації