Заворотний В. І. Посттравматичний стресовий розлад у військовослужбовців (клініко-психопатологічні особливості, діагностика, терапія)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U000246

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.16 - Психіатрія

28-12-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 64.566.01

Державна установа "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України"

Анотація

Дисертацію присвячено вивченню клініко-психопатологічних та патопсихологічних закономірностей формування ПТСР у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, їх клінічних варіантів та типів перебігу для розробки діагностичних критеріїв та системи комплексної диференційованої терапії. У процесі виконання дисертації були обстежені 157 військовослужбовців ЗСУ, які брали участь в бойових діях на сході України, з різними варіантами ПТСР (51 військовослужбовець з дисфоричним варіантом ПТСР, 41 військовослужбовець з тривожним варіантом ПТСР, 37 – з астенічним варіантом ПТСР і 28 – з іпохондричним варіантом ПТСР), які склали основну групу обстежених. В якості контрольної групи в дослідженні брали участь 117 психічно здорових військовослужбовців ЗСУ, які також брали участь в бойових діях на сході України. Для реалізації мети і завдань дослідження був використаний наступний комплекс методів: клініко-психопатологічний, психометричний, психодіагностичний та математико-статистичний. Встановлено, що в ґенезі ПТСР у військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях, патогенна роль належить «бойовому стресу», який є багатокомпонентним впливом за участю бойових (загроза власному життю через обстріли (81,35 %), загибель товаришів по службі (41,4 %)); побутових (недостатня тривалість сну, неповноцінний відпочинок (72,6 %), погана забезпеченість засобами індивідуального захисту та надання першої медичної допомоги (43,9 %)); професійних (недостатній рівень спеціальної підготовки в мирний час (84,7 %)) та інформаційних (впливи гібридної війни (55,4 %)) чинників. Згідно з результатами дослідження, клінічна картина «бойових» ПТСР, представлена наявністю ДВ (32,5 %), ТВ (26,1 %), АВ (23,6 %) і ІВ (17,8 %) ПТСР. Аналіз розподілу типів перебігу ПТСР у військовослужбовців з різною інтенсивністю бойового досвіду показав наступні закономірності: у військовослужбовців з низькою інтенсивністю бойового досвіду переважають стабільний (31,5 %) і регредієнтний (57,4 %) типи перебігу ПТСР; у військовослужбовців з високим рівнем інтенсивності бойового досвіду переважають прогредієнтний (49,0 %) і стабільний (35,2 %) типи перебігу ПТСР; у військовослужбовців із середньою інтенсивністю бойового досвіду статистично значущих відмінностей за типом перебігу ПТСР - не виявлено. На підставі комплексного дослідження розроблені критерії діагностики різних клінічних варіантів бойових ПТСР, типів їх перебігу і програму комплексної диференційованої терапії, яка базується на принципах своєчасності, комплексності, диференційованості, етапності та наступності.

Файли

Схожі дисертації