Предмет дослідження – відносна акустична щільність, отримана за допомогою УЗ-В сканування, та її зв’язок з механічною щільністю кришталика. Мета дослідження: підвищити ефективність хірургічного лікування хворих на вікову катаракту шляхом розробки диференційних показань до застосування ультразвукової факоемульсифікації або ультразвукової факоемульсифікації із використанням фемтосекундного лазера на основі визначення акустичної щільності кришталика. Методи дослідження: візометрія за таблицею Головіна-Сівцева, біомікроскопія, офтальмоскопія, тонометрія, ультразвукове А-сканування на апараті «OcuScan RxP», ультразвукове В-сканування на апараті «Quantel Medical Cinescan», комп'ютерна денситометрія, методи статистичної обробки даних. Встановлено взаємозв'язок оптичної та акустичної щільності кришталика, найбільш виражений в передній його третині (R=+0,75), що пов’язано з ефектом розсіювання ультразвукового сигналу при дослідженні кришталика.
Встановлено, що для розрахунку передбачуваної ультразвукової енергії, необхідної для емульсифікації вікової катаракти, потрібно використовувати дані акустичної щільності в передній третині кришталика (R = +0,86). Виявлено силу, необхідну для проникнення голок різних конструкцій в ізольований кришталик in vitro з високим ступенем щільності, яка відповідає 65,4 ± 3,6 г при використанні вдосконаленої голки та 104,1 ± 4,3 г – для стандартної голки для факоемульсифікації. Розроблено математичну модель розрахунку сумарної ультразвукової енергії, що включає необхідність врахування параметрів акустичної щільності кришталика та дозволяє уточнити можливість використання ультразвукової факоемульсифікації як самостійного методу або ультразвукової факоемульсифікації із застосуванням фемтосекундного лазера. Розроблено комп'ютерну програму, яка дозволяє на підставі даних денситометричного ультразвукового дослідження визначити усереднену акустичну щільність в різних площинах з урахуванням топографічних особливостей кришталика для оптимізації методу факоемульсифікації вікової катаракти. Застосування вдосконаленої голки для факоемульсифікації дозволяє знизити сумарну ультразвукову енергію, необхідну для емульсифікації кришталика на 38,5 %, що найбільш ефективно у хворих з високим ступенем щільності кришталика і дозволяє знизити ризик розвитку післяопераційних набряків рогової оболонки. Розроблено рекомендації для вибору ультразвукової факоемульсифікації як самостійного методу або ультразвукової факоемульсифікації в поєднанні з фемтосекундним лазером у хворих на вікову катаракту залежно від ступеня щільності кришталика. Так, у випадках з високим ступенем щільності, при яких за допомогою математичної моделі визначається передбачувана сумарна енергія більше 14,1 у.о., доцільно проведення факоемульсифікації із використанням вдосконаленої голки. У випадках з малим ступенем щільності, при яких сумарна енергія менше 14,1 у.о., необхідно проведення ультразвукової факоемульсифікації з використанням фемтосекундного лазера. Результати роботи впроваджені в клінічну практику відділу глаукоми та патології кришталика ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України», офтальмологічного відділення №2 Львівської обласної клінічної лікарні, офтальмологічного відділення Подільської центральної районної лікарні, офтальмологічного відділення Хустської центральної районної лікарні.
