Поліщук О. О. Виборчі технології в Україні: специфіка застосування та головні тенденції розвитку

Об’єкт – виборчі технології. Мета – виявлення специфіки застосування та головних тенденцій розвитку виборчих технологій в Україні на прикладі загальнонаціональних виборчих кампаній. Методи – структурно-функціональний, системний, метод «case study», інституціональний, компаративний та ін. Теоретичні і практичні результати – виявлено специфіку застосування виборчих технологій та головні тенденції їхнього розвитку в Україні. Новизна – запропоновано концептуалізацію виборчих технологій як базової категорії електорального процесу; аргументовано, що професіоналізація сфери політичного консалтингу в Україні виступає запорукою демократизації транзитивного політичного режиму; удосконалено вивчення прикладних аспектів застосування базових виборчих технологій у контексті компаративістського підходу; удосконалено типологізацію виборчих технологій на основі критерію орієнтованості на тип цільової аудиторії згідно з віком її членів; набули подальшого розвитку твердження, що реальний виборчий процес передбачає проходження двох мегаетапів: перший – підготовчий, другий – офіційна виборча кампанія; набули подальшого розвитку положення щодо особливостей програм українських політичних партій і стратегій позиціонування, а також рекомендації щодо підвищення ефективності використання та рівня демократичності виборчих технологій за умов реальних електоральних кампаній в Україні. Ступінь упровадження – розробка рекомендацій щодо вироблення оптимальної виборчої системи, яка б забезпечувала представництво найбільшої кількості суспільних груп і гарантувала відповідальність за прийняття політичних рішень. Сфера використання – діяльність владних структур, політичних партій, громадських організацій.