Об'єкт дослідження: ішемічна хвороба серця (ІХС) в поєднанні з дисбіозом кишечника. Предмет дослідження: показники клінічного стану, перекисного окиснення ліпідів, системи "оксидативний стрес-антиоксидантний захист", імунозапального статусу; параметри ліпідного спектра крові; фактори системної запальної відповіді; їх взаємозв'язок і динаміка під впливом лікування; предиктори ефективності лікування; метод прогнозування ефективності терапії. Мета дослідження: Підвищення ефективності лікування пацієнтів зі стабільною ІХС в поєднанні з дисбіозом кишечника на основі оптимізації комплексної терапії з урахуванням особливостей клінічного перебігу, порушень ліпідного обміну, показників імунного запалення, оксидантного стресу та профілю мікробіоти. Методи дослідження: клініко-анамнестичні; лабораторні - загальний холестерин, тригліцериди, ліпопротеїди низької, дуже низької та високої щільності, дієновий кон'югат, та малоновий діальдегід, каталаза, супероксиддисмутаза, показники клітинної та гуморальної ланки імунітету; мікробіологічний - аналіз калу на дисбіоз, інструментальні - електрокардіографія, ехокардіографія; статистичний. Наукова новизна отриманих результатів: Уперше у хворих на ІХС із постінфарктним кардіосклерозом, хронічною серцевою недостатністю II функціонального класу і дисбіозом кишечника 1-го і 2-го ступеня доведено предикторне значення кількості нападів стенокардії на тиждень і рівня в крові С-реактивного протеїну в оцінці прогнозу ефективності лікування. Розширено наукові уявлення про взаємозв'язки дисбіозу кишечника з більш тяжким клінічним перебігом ІХС, більш вираженими порушеннями ліпідного обміну, оксидативного й імунозапального гомеостазу, зі зниженнями активності клітинної ланки імунної системи та фагоцитарної активності нейтрофілів, з активацією реакцій гуморального імунітету. Уперше науково обґрунтовано, що включення до стандартної схеми лікування хворих на ІХС із дисбіозом кишечника 1-го і 2-го ступеня комбінації про- і пребіотиків лінексу по 2 капсули 3 рази на день після прийому їжі і дюфалаку по 15-30 мл під час сніданку протягом 8 тижнів, порівняно з ефектами базисної терапії, приводить до більш вираженої позитивної динаміки показників клінічного статусу, мікробіоценозу кишечника, метаболічного, окисного й імунозапального гомеостазу. Уперше доведено, що в умовах початкових стадій дисбіозу кишечника у хворих на стабільну ІХС комплексна синбіотична терапія сприяє значному поліпшенню стану мікробіоценозу кишечника і має виражену протизапальну й антиоксидантну дію, про що свідчать статистично більш значуще порівняно з ефектами стандартної терапії зниження рівня в крові С-реактивного протеїну і збільшення вмісту супероксиддисмутази.
