Грібенюк О. В. Значення коморбідної неалкогольної жирової хвороби печінки в модифікації перебігу гіпертонічної хвороби та можливості оптимізації медикаментозного лікування.

Дисертація присвячена покращенню діагностики важкості перебігу гіпертонічної хвороби ІІ стадії в залежності від наявності супутньої неалкогольної жирової хвороби печінки, а саме неалкогольного стеатогепатозу, на підставі оцінки показників структурно-функціонального стану серця і судин та окремих маркерів ліпідного (ліпідного спектру, ліпопротеїну (а)), вуглеводного (інсуліну, індексу Homeostasis Model Assessment), жирового (адипонектину) обмінів, неспецифічного системного запалення (високочутливого С-реактивного протеїну, фактора некрозу пухлин ), а також оптимізації лікування таких хворих. Встановлено асоціативні зв'язки між наявністю неалкогольного стеатогепатозу та зростанням величин артеріального тиску при офісному вимірюванні і добовому моніторуванні (в тому числі, підвищенням систолічного артеріального тиску, його варіабельності у нічний час та патологічними змінами добового профілю артеріального тиску по типу "nondipper"), підвищенням показників жорсткості судинної стінки та частоти виявлення атеросклеротичних бляшок обох сонних артерій, прогресуванням ендотеліальної дисфункції, проатерогенними змінами ліпідного спектру сироватки крові, підвищенням сироваткових рівнів ліпопротеїну (а), зростанням інсулінорезистентності та активності неспецифічного системного запалення на фоні суттєвого зниження рівня адипонектину у пацієнтів із коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби ІІ стадії та неалкогольного стеатогепатозу. Розроблено математичну модель фенотипових особливостей хворого із коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби ІІ стадії та неалкогольної жирової хвороби печінки, яка відображає особливості перебігу гіпертонічної хвороби ІІ стадії із супутнім неалкогольним стеатогепатозом та демонструє наявність характерного комплексу клініко-інструментально-біохімічних порушень, з великою долею ймовірності притаманного цим пацієнтам. Встановлено, що додавання до схеми базисної терапії хворих із коморбідністю гіпертонічної хвороби ІІ стадії та неалкогольного стеатогепатозу урсодезоксихолієвої кислоти супроводжувалось більш суттєвим (р<0,05) зниженням проатерогенних зсувів ліпідного спектру сироватки крові. Введення до комплексної терапії таких пацієнтів мельдонію сприяло достовірному (р<0,05) зниженню величин артеріального тиску протягом доби, покращенню судинно-рухливої функції ендотелію, зниженню рівнів загального холестерину ліпопротеїнів низької щільності, зменшенню показника індексу Homeostasis Model Assessment та маркерів активності неспецифічного системного запалення, зростанняю концентрації адипонектину сироватки крові.