Боровик К. М. Роль вітронектину та галектину-3 у розвитку та прогнозуванні перебігу гострого інфаркту міокарда у поєднанні з ожирінням.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U001153

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.02 - Внутрішні хвороби

22-02-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.04

Анотація

Робота присвячена підвищенню ефективності діагностики і лікування хворих на гострий інфаркт міокарда із супутнім ожирінням на підставі оцінки активності вітронектину та галектину-3, а також дослідженню їх прогностичного значення у розвитку несприятливого перебігу гострого інфаркту міокарда. Проведене дослідження демонструє, що у хворих на гострий інфаркт міокарда спостерігається зростання рівня галектину-3 на 32,4% та концентрації вітронектину на 25,9% разом зі збільшенням проатерогенних ЛПНЩ, при зниженні фізичного компоненту якості життя за наявності ожиріння, мультисудинного ураження коронарних артерій та ускладненого перебігу госпітального періода кардіоваскулярної події. Наявність гіпергалектинемії та вітронектинемії у хворих на гострий інфаркт міокарда та ожиріння супроводжується збільшенням тяжкості атеросклеротичного ураження коронарних судин. У хворих з гострим інфарктом міокарда та ожирінням визначається збільшення об'ємів лівого шлуночка та зниження його контрактильності разом зі зростанням параметрів міокардіально-артеріальної жорсткості. Зростання індексу маси тіла та прогресування ожиріння абдомінального типу у хворих на гострий інфаркт міокарда супроводжується гіпервітронектинемією та гіпергалектинемією, що взаємопов'язані зі збільшенням кінцевого систолічного (r=0,44 та r=0,64 відповідно) та кінцевого діастолічного (r=0,48; p<0,05 та r=0,57; p<0,05 відповідно) об'ємів та зниженням контрактильності (r=-0,41; p<0,05 та r=-0,38; p<0,05 відповідно) разом зі збільшенням ЛПНЩ за умов високої активності галектину - 3. Застосування АСК у комбінації як з тикагрелором, так і з клопідогрелем у складі подвійної антитромбоцитарної терапії після перенесеного гострого інфаркту міокарда у хворих з ожирінням сприяло виразному зниженню маркеру адгезії вітронектину та галектину-3, а також супроводжується більш значним зниженням ризику кардіоваскулярних подій за умов проведеного первинного перкутанного втручання як метода реперфузії та при залученні до лікування АСК з тикагрелором в групі високого ризику у віддаленому постінфарктному періоді. Рівні галектину >12,83 нг/мл та вітронектину >283,26 нг/мл можливо розглядати в якості предикторів виникнення повторних серцево-судинних подій протягом 6 місяців після перенесеного інфаркту міокарда у хворих з ожирінням.

Файли

Схожі дисертації

0424U000059

Федорович Христина Миколаївна

Клініко-лабораторні особливості кардіоваскулярного статусу пацієнтів із ревматоїдним артритом та оптимізація принципів його корекції.

0523U100054

Стрільчук Лариса Миколаївна

Автономна вісцеро-вісцеральна кардіонейропатія у пацієнтів з біліарними ураженнями: поширеність, механізми, патогенез, клінічний поліморфізм, підходи до лікування

0523U100045

Діденко Володимир Ізотович

Хронічні дифузні захворювання печінки: етіологічні, структурні та клініко-біохімічні аспекти формування фіброзних змін (клініко-експериментальне дослідження)

0422U100009

Баженова Наталія Михайлівна

Стан тромбоцитарно-плазмового гемостазу у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням та неалкогольною жировою хворобою печінки

0422U100010

Ткачишин Олександр Володимирович

Особливості перебігу гіпертонічної хвороби, ускладненої геморагічним інсультом, та зміни системи гемостазу у процесі лікування