Боровик К. М. Роль вітронектину та галектину-3 у розвитку та прогнозуванні перебігу гострого інфаркту міокарда у поєднанні з ожирінням.

Робота присвячена підвищенню ефективності діагностики і лікування хворих на гострий інфаркт міокарда із супутнім ожирінням на підставі оцінки активності вітронектину та галектину-3, а також дослідженню їх прогностичного значення у розвитку несприятливого перебігу гострого інфаркту міокарда. Проведене дослідження демонструє, що у хворих на гострий інфаркт міокарда спостерігається зростання рівня галектину-3 на 32,4% та концентрації вітронектину на 25,9% разом зі збільшенням проатерогенних ЛПНЩ, при зниженні фізичного компоненту якості життя за наявності ожиріння, мультисудинного ураження коронарних артерій та ускладненого перебігу госпітального періода кардіоваскулярної події. Наявність гіпергалектинемії та вітронектинемії у хворих на гострий інфаркт міокарда та ожиріння супроводжується збільшенням тяжкості атеросклеротичного ураження коронарних судин. У хворих з гострим інфарктом міокарда та ожирінням визначається збільшення об'ємів лівого шлуночка та зниження його контрактильності разом зі зростанням параметрів міокардіально-артеріальної жорсткості. Зростання індексу маси тіла та прогресування ожиріння абдомінального типу у хворих на гострий інфаркт міокарда супроводжується гіпервітронектинемією та гіпергалектинемією, що взаємопов'язані зі збільшенням кінцевого систолічного (r=0,44 та r=0,64 відповідно) та кінцевого діастолічного (r=0,48; p<0,05 та r=0,57; p<0,05 відповідно) об'ємів та зниженням контрактильності (r=-0,41; p<0,05 та r=-0,38; p<0,05 відповідно) разом зі збільшенням ЛПНЩ за умов високої активності галектину - 3. Застосування АСК у комбінації як з тикагрелором, так і з клопідогрелем у складі подвійної антитромбоцитарної терапії після перенесеного гострого інфаркту міокарда у хворих з ожирінням сприяло виразному зниженню маркеру адгезії вітронектину та галектину-3, а також супроводжується більш значним зниженням ризику кардіоваскулярних подій за умов проведеного первинного перкутанного втручання як метода реперфузії та при залученні до лікування АСК з тикагрелором в групі високого ризику у віддаленому постінфарктному періоді. Рівні галектину >12,83 нг/мл та вітронектину >283,26 нг/мл можливо розглядати в якості предикторів виникнення повторних серцево-судинних подій протягом 6 місяців після перенесеного інфаркту міокарда у хворих з ожирінням.