Прокопович Є. В. Оптимізація діагностики та лікування безпліддя у жінок з лейоміомою матки на тлі ендометріозу

У дисертації наведено нове вирішення актуальної задачі сучасної гінекології - підвищення ефективності органозберігаючого лікування зовнішнього генітального ендометріозу та лейоміоми матки у жінок з безпліддям. На підставі вивчення впливу різних видів комбінованої терапії (уліпрісталу ацетат і бусереліну ацетат) на фактори ангіогенезу (СЕФР, рецептори рСЕФР P1 і рСЕФР Р2) в сироватці крові жінок з міомою матки та зовнішнім генітальним ендометріозом розроблений новий методичний підхід до прогнозування відновлення фертильності в залежності від варіанту активності захворювання та зниження числа рецидивів захворювань. Клінічна ефективність комбінованої терапії (лапароскопія і медикаментозне лікування) у хворих із зовнішнім генітальним ендометріозом, лейоміомою матки і порушенням репродуктивної функції полягала в достовірному зниженні больового синдрому у 97-100% хворих і відновленні репродуктивної функції в 38,5-42,3% випадків. Зниження вмісту СЕФР-А в сироватці крові в результаті комбінованого лікування є маркером сприятливого прогнозу відновлення фертильності у хворих із зовнішнім генітальним ендометріозом та лейоміомою матки. Відсутність зміни рівня СЕФР-А свідчить про низький ризик рецидиву захворювання через 12 місяців після комбінованого лікування, а в разі його підвищення - лікування безпліддя при ендометріозі і лейоміомі матки малоефективно.