Федун І. Р. Особливості клініки та лікування захворювань пародонту у наркозалежних хворих

Обстежено 113 наркозалежних осіб на базі реабілітаційного центру "Перспектива" (м. Львіві) і Комунальної 8 міської клінічної лікарні (м. Львів), 92 неузалежнених особи та 10 осіб з інтактним пародонтом на базі Стоматологічного медичного центру ЛНМУ імені Данила Галицкого. У наркозалежних хворих захворювання тканин пародонту зустрічаються частіше, зокрема у молодих осіб. В узалежнених хворих патологічний процес у пародонті інтенсивніше розвивається при збільшенні тривалості та частішого вживання наркотиків. Патогістологічні зміни у наркозалежних мають більш виражений деструкційний характер, ніж у ненаркозалежних. В узалежнених хворих у ротовій рідині зростає активність КФ та знижується активність ЛФ та зменшується АПІ, зростає вміст кальцію, а вміст фосфору – зменшується. Цинку та мангану у ротовій рідині наркозалежних хворих було значно менше від показника осіб з інтактним пародонтом. Встановлено, що хром, свинец та стронцій у ротовій рідині наркозалежних хворих зростала у активних споживачів наркотиків чи були у постабстинентному стані, на відміну від осіб, які мали стійку ремісію наркоманії. Розроблена схема лікування запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонту у наркозалежних хворих із використанням засобів патогенетично дії, а саме препаратів «Квертин», «Намацит» та «Dentaid Xeros». Ефективність запропонованого комплексного лікування підтверджена покращенням пародонтального статусу, позитивною динамікою даних індексів, а саме дані РІ покращилися на 38% при гінгівіті, на 34% при ГП І ступеня та на 43% при ГП ІІ ступеня. Біохімічні показники ротової рідини також мали кращий результат, зокрема АПІ зросло при гінгівіті у 1,8 раза, при ГП І ступеня - у 2 рази та при ГП ІІ ступеня - у 3 рази.