Юшко К. О. Оптимізація лікування хворих на гіпертонічну хворобу з цукровим діабетом 2 типу на підставі визначення рівнів ангіотензину 1-7 та апеліну в сироватці крові.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U001697

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.02 - Внутрішні хвороби

15-11-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.04

Анотація

Дисертаційна робота присвячена оптимізації лікування хворих на гіпертонічну хворобу з цукровим діабетом 2 типу на підставі вивчення патогенетичної ролі ангіотензину 1-7 та апеліну в розвитку кардіометаболічних порушень. Встановлено вірогідне зниження рівнів ангіотензину 1-7 та апеліну в крові у хворих на ГХ з ЦД 2 типу в порівнянні з практично здоровими особами, а ангіотензину 1-7 - також в порівнянні з хворими на ГХ без ЦД 2 типу. Рівні ангіотензину 1-7 в крові у хворих на ГХ з ЦД 2 типу вірогідно негативно з корелюють систолічним, діастолічним та середнім АТ та такими показниками ремоделювання ЛШ, як КДР, ММЛШ та ІММЛШ. При цьому дефіцит ангіотензину 1-7 у цих хворих асоціюється з більш тяжким перебігом ГХ та структурно-функціональною перебудовою ЛШ - ГЛШ та ДД ЛШ ІІ типу. Рівні апеліну в крові у хворих на ГХ з ЦД 2 типу негативно корелюють з HbA1c та інсуліном, рівнями проатерогенних ліпідів (ТГ, ХС ЛПНЩ), параметрами ремоделювання ЛШ (ТМШП, ТЗСЛШ, ІММЛШ), розміром лівого передсердя та позитивно - зі ШКФ. Дефіцит апеліну у даних хворих асоціюється з тривалим перебігом гіпертензії, діабету, зниженням ШКФ, розвитком КГ ЛШ та ДД ЛШ. Рівень апеліну в крові у хворих на ГХ з ЦД 2 типу є одним з важливих прогностичних факторів патологічного ремоделювання серця, розвиток якого може бути спрогнозовано за допомогою багатофакторної прогностичної моделі з використанням критеріїв, до яких відносяться стать, ЦД 2 типу, рівні апеліну, ступінь АГ, тривалість гіпертензії, рівні ХС ЛПНЩ та ХС ЛПВЩ в крові. Застосування в складі комбінованої антигіпертензивної терапії БРА ІІ олмесартану на відміну іАПФ раміприлу сприяє достовірному підвищенню рівнів ангіотензину 1-7 в крові. У хворих на ГХ з ЦД 2 типу з вихідними низькими рівнями в крові ангіотензину 1-7 антигіпертензивна терапія на базі олмесартану на відміну від раміприлу призводить до достовірного зниження вираженості ГЛШ.

Схожі дисертації

0424U000059

Федорович Христина Миколаївна

Клініко-лабораторні особливості кардіоваскулярного статусу пацієнтів із ревматоїдним артритом та оптимізація принципів його корекції.

0523U100054

Стрільчук Лариса Миколаївна

Автономна вісцеро-вісцеральна кардіонейропатія у пацієнтів з біліарними ураженнями: поширеність, механізми, патогенез, клінічний поліморфізм, підходи до лікування

0523U100045

Діденко Володимир Ізотович

Хронічні дифузні захворювання печінки: етіологічні, структурні та клініко-біохімічні аспекти формування фіброзних змін (клініко-експериментальне дослідження)

0422U100009

Баженова Наталія Михайлівна

Стан тромбоцитарно-плазмового гемостазу у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням та неалкогольною жировою хворобою печінки

0422U100010

Ткачишин Олександр Володимирович

Особливості перебігу гіпертонічної хвороби, ускладненої геморагічним інсультом, та зміни системи гемостазу у процесі лікування