Мангушева В. Ю. Патогенетичне значення порушень біоценозу шкіри та їх корекція у хворих на алергодерматози

Об’єкт дослідження – алергодерматози (істинна та мікробна екзема, атопічний дерматит). Мета – підвищення ефективності лікування хворих на алергодерматози шляхом розробки комплексного методу терапії на підставі вивчення змін біоценозу шкіри та кишечника та імунного статусу. Методи: загальноклінічні, імуноферментні, бактеріологічні, генетичні, статистичні. Встановлено, що у складі мікробіоценозу шкіри хворих на алергодерматози в період загострення до початку лікування переважають найбільш агресивні види мікроорганізмів, питома вага яких становила 60,8 %, з домінуванням S. aureus, спостерігається значне збільшення рівня інтерлейкіну 17А в сироватці крові, яке корелює з тяжкістю перебігу захворювання та вираженістю порушень мікробіоценозу. Виявлено превалювання неактивних та малоактивних генотипів гена TLR 1-I602S у хворих на атопічний дерматит та істину екзему. Запропоновано ступінчасту сорбційну та етапну зовнішню терапію. Наукові результати дисертаційної роботи використовуються в практичній охороні здоров'я клініки ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», КНП «Харківський міський шкірно-венерологічний диспансер № 1» Харківської міської ради, КНП «Харківський міський шкірно-венерологічний диспансер № 2» Харківської міської ради, КЗОЗ Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер № 1 (м. Харків), КУ «Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер» Запорізької обласної ради, Полтавського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, а також у навчальний процес кафедри дерматології та венерології Одеського національного медичного університету. Галузь використання – дерматовенерологія.