Об’єктом дослідження є процес запровадження логістичних засад державного регулювання енергетичної безпеки країни з метою гарантування її достатнього рівня. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних положень, розроблення науково-методичних і практичних рекомендацій щодо застосування логістичних концепцій та підходів в процесі державного регулювання енергетичної безпеки країни. Автором використано методи теоретичного узагальнення, методи порівняльного аналізу, синтезу та групування, табличний та графічний, метод формалізації, історично-логічний, системний підхід, методи сценарного аналізу. Теоретичне значення полягає в обґрунтуванні теоретичного підґрунтя логістичних засад забезпечення енергетичної безпеки країни з урахуванням європейських стандартів та практичних рекомендацій щодо їх впровадження у вітчизняну практику державного регулювання, яке дає можливість оцінити стан енергетичної безпеки та виявити умови її забезпечення. Науковою новизною є семантична модель оцінювання та прогнозування енергетичної безпеки, яка на основі узагальнення результатів аналізу генеруючих потужностей та сировинного потенціалу дозволяє здійснити розрахунок як інтегрального показника, так і поточного рівня енергетичної безпеки, що обумовлює розробку заходів забезпечення та прогнозування енергетичної безпеки України; інституційно-правові засади державного регулювання енергетичної безпеки країни, які, в доповнення до існуючих, враховують особливості суб’єктів та об’єктів у цій сфері, а також законодавче регулювання структурних складових енергетики, що створює умови ефективного виробництва, постачання, транспортування, передачі та споживання електроенергії; застосування концептуальних засад логістики в енергетиці, котрі ґрунтуються на авторському визначенні «енергетична логістика» у взаємокомплексі завдань, принципів і ланцюгів, що дозволяє приймати своєчасні адекватні управлінські рішення стосовно оптимізації матеріальних, фінансових та супроводжуючих інформаційних потоків з метою забезпечення енергетичної безпеки країни; диференціювання логістичних ланцюгів електроенергії генеруючих структур вітчизняної енергетики в розрізі видів генерації енергії, що обумовило їх аналітичне оцінювання і дало можливість визначити стримуючі та стимулюючі фактори впливу, тим самим обрати напрями та запропонувати заходи державного регулювання з метою підвищення енергетичної безпеки; прогнозне оцінювання енергетичної безпеки країни на основі адаптації до енергетичної сфери математичної матричної системи, пірамідального методу екстраполяції часових рядів, використання інтегрального підходу, що дозволило визначити сценарії розвитку енергетичної безпеки України з врахуванням прогнозного інтегрального показника енергетичної безпеки та пропонованих регулюючих заходів держави; теоретичні основи забезпечення національної безпеки, які окрім класичних положень враховують симбіоз сукупності потреб та загроз суспільства і наявних ресурсів з позиції цілісності і структурованості системи, що є необхідною умовою нарощення економічного потенціалу країни; понятійний апарат енергетичної безпеки, що дозволяє ув’язати змістовне наповнення дефініцій національної, економічної, енергетичної безпеки і відрізняється від існуючих ідентифікацією факторів та чинників, які забезпечують рівень безпеки, що дало можливість сформувати місію енергетичної безпеки країни; засади нормативно-правового, економічного, фінансового, технічного, технологічного та екологічного регулювання енергетичної безпеки на основі логістичної концепції з урахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів енергетичної конкуренції, що дозволяє гарантувати енергетичну безпеку для сталого соціально-економічного розвитку України.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти обґрунтування логістичних засад державного регулювання енергетичної безпеки країни. Рекомендації автора застосовуються щодо розробки, обґрунтування та вдосконалення методико-прикладного підґрунтя державного регулювання енергетичної безпеки для сталого економічного розвитку країни на основі логістичних засад. Сферою використання авторських рекомендацій є державні органи влади, органи місцевої влади м. Рівного, національні суб’єкти іноземних країн.
