У дисертації представлені результати дослідження генетичної структури сірої української породи великої рогатої худоби за QTL-локусами: CSN3 (гена капа-казеїну), BLG (гена бета-лактоглобуліну), GH (гена гормону росту), TG5 (гена тиреоглобуліну), CAPN1 530 (гена калпаїну) і за геном BoLA-DRB3.
Експериментальна робота виконана в 2015-2018 роках в лабораторії генетики Інституту розведення і генетики тварин ім. М.В.Зубця НААН. Дослідження проводилися на зразках венозної крові від тварин сірої української породи (n = 173) відібраної в двох господарствах: ДП ДГ «Маркеєво» і ДП «Поливанівка».
Встановлено, за геном BLG з найбільшою частотою виявлявся алель В (76,6%), що зумовило переважання гомозиготного генотипу ВВ (56,1%). Гомозиготний генотип АА виявлено лише у 2,9% тварин.
За геном CSN3 більшість корів (46,2%) є носіями гетерозиготного генотипу АВ. Генотипи ВВ і АА визначалися, відповідно, з частотою 13,9 та 39,9%. Переважає в породі алель А (63%). За комплексними генотипами генів білкового обміну переважають генотипи CSN3АВ/βLGВВ (31,8%), CSN3АА/βLGВВ (19,7%) та CSN3АВ/βLGАВ (17,3%).
За геном GH встановлено відсутність тварин з генотипом VV. Значне переважання алеля L (95,7%) зумовило домінування генотипу LL (91,3%).
За геном TG5 гомозиготні генотипи ТТ і СС визначалися, відповідно, у 11,6 і 33,5% протестованих тварин. Більш поширеним виявився алель С (61%).
За геном CAPN1 530 виявлено значне переважання гомозиготного генотипу GG (84,4%), тоді як генотип AA зустрічався лише у 0,6% досліджених тварин. Домінуючий алель G виявлявся у 91,9% корів. За комплексними генотипами генів ліпідного обміну переважають генотипи GHLL/TG5CT/CAPN1GG (42,8%), GHLL/TG5CC/CAPN1GG (26%) та GHLL/TGТT/CAPN1GG (9,2%).
Дослідженнями алельного поліморфізму за геном BoLA-DRB3 виявлено 27 алелів із 54 описаних за Van Eijk та 6 алелів «без встановленої номенклатури»: *jab, *jba, *jbb, *nad, *nda і *had, сумарна частота яких склала 7,14%. Три алеля BoLA-DRB3.2*16, *12 і *06 мали частоту прояву понад 5%. Максимально у породі знайдено алель BoLA-DRB3.2*16 (44,2%). Також виявлено 50 генотипів, найчастіше з яких проявлялися *16/*16 (19,6%), *12/*16 (11,6%), *06/*16 (7,14%) і *16/*24 (5,36%).
Встановлено частоту генотипів за генами GH, βLG, CSN3, TG5 та CAPN130 у потомків бугаїв сірої української породи. За геном BoLA-DRB3 найбільш поширений в породі алель *16 є переважаючим в алелофонді потомків всіх бугаїв. Його частка серед потомків Трубача 0071/145 склала 40%, Дракона 1780 – 47,9%, Милана 0066/137 – 50% і Гудка 3001/547 – 43,4%. Для потомків лінії Шамріна сумарно цей показник склав 43,5%.
