Могілевський В. С. Роль місцевого самоврядування в становленні національного та глобального конституціоналізму: питання взаємодії та ефективності

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U002340

Здобувач

Спеціальність

  • 12.00.02 - Конституційне право; муніципальне право

25-04-2019

Спеціалізована вчена рада

К 64.051.31

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Анотація

Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у сфері становлення, розвитку та вдосконалення діяльності інституту місцевого самоврядування в межах вітчизняного і глобального конституціоналізму. Предмет дослідження – правовий статус інституту місцевого самоврядування у межах вітчизняного і глобального конституціоналізму. Уперше: - визначене авторське розуміння правового простору місцевого самоврядування як складного соціального, політико-правового феномену, який виникає внаслідок скерованої телеологічно-обґрунтованої діяльності як держави, так й суб’єктів локального соціуму, шляхом формування його нормативно-суб’єктної, нормативно-об’єктної і нормативно-просторової бази, з метою вирішення екзистенційних питань існування та функціонування територіальної громади. Удосконалено: - положення про те, що питання децентралізації публічної влади та розвиток в її умовах місцевого самоврядування є пов’язаними між собою генетичним зв’язком, бо в основі такої децентралізації лежить перерозподіл компетенційно-владних повноважень, а з ними й перерозподіл фінансових, матеріальних, кадрових, організаційних та нормативних ресурсів, що будуть спрямовані по типу «зверху – вниз» – результатом чого є формування власної компетенційної бази місцевого самоврядування, його суб’єктів та органів і, як наслідок, об’єктивне посилення, розвиток, вдосконалення і зростання самостійності в нормативно-управлінському аспекті цього інституту локальної демократії. Дістали подальшого розвитку: - положення, що розвиток концепції локальної демократії на територіях пострадянських національних держав, включаючи й Україну, характеризується сприйняттям ними певних теоретичних моделей, які застосували і легалізували принципи субсидіарності, децентралізації та регіоналізації, – цьому суттєво сприяла діяльність міжнародних міжурядових організацій, зокрема таких, як Рада Європи, в рамках яких було розроблено цілу низку міжнародно-правових актів, які формалізували принципи локальної демократії у вигляді міжнародних стандартів.

Файли

Схожі дисертації